Коли накладається арешт на майно і як його зняти

Накладення арешту на майно під час кримінального провадження - дуже популярна практика. У більшості випадків арешт майна застосовується при розслідуванні злочинів проти власності, а також в сфері господарської або службової діяльності.

Таким чином правоохоронці намагаються обмежити діяльність компанії на час досудового розслідування. Накладений арешт на рахунки та майно компанії в будь-якому випадку створить проблеми в її господарській діяльності. Тому необхідно розуміти, в яких випадках накладається арешт на майно, і як можна його зняти в кримінальному провадженні.

В яких випадках накладається арешт на майно?

Арештом майна є тимчасове позбавлення за рішенням слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном.

Цілі, з якими накладається арешт:

  • Для збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Тобто, дане майно має містити відомості, які можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні.
  • В якості спеціальної конфіскації. Тут головною ознакою майна, яке підлягає арешту, є не приналежність його певній особі, а безпосередній зв'язок з вчиненням злочину. Наприклад, отримані в результаті злочину гроші або інші цінності, будуть заарештовані з метою подальшої конфіскації.
  • Конфіскації майна як вид покарання або заходи кримінально-правового характеру стосовно юридичної особи. Особливістю даного арешту - наявність достатніх підстав вважати, що суд може призначити покарання у вигляді конфіскації.
  • Для забезпечення цивільного позову. У кримінальному процесі цивільний позов подається з метою відшкодувати збиток потерпілому від злочину. Важливим критерієм накладення арешту на майно в цьому випадку є відповідність вартості майна, яке підлягає арешту, з розміром збитку від правопорушення.

Найпопулярнішою підставою для арешту майна є збереження речових доказів. При цьому, як зазначалося вище, арешт такого майна, повинен відповідати критеріям ст. 98 КПК України.

На жаль, правоохоронці і судді дуже часто не дотримуються цієї статті і можуть арештувати майно без належних підстав. Внаслідок чого на практиці виникають проблеми при знятті арешту.

Порядок накладення арешту на майно

З клопотанням про накладення арешту може звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. Клопотання подається слідчому судді в місцевий суд.

Вимоги, яким повинно відповідати клопотання:

  • потрібно вказати підстави, цілі і відповідне обґрунтування для накладення арешту на майно;
  • необхідно написати перелік і вид майна, яке потрібно заарештувати;
  • в клопотанні також потрібно вказати документи, що підтверджують право власності на майно, яке хочуть заарештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном;
  • необхідно встановити розмір збитку, неправомірної вигоди, отриманої юридичною особою.

До клопотання обов'язково додаються оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий або прокурор аргументують накладення арешту.

У разі, якщо вищевказані вимоги не будуть дотримані, суддя може повернути таке клопотання і встановити термін в 72 години для усунення недоліків.

Також слідчий суддя або суд можуть відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, якщо правоохоронці не доведуть необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених в ст. 170 КПК.

Наприклад, у справі № 757/24106/20 суддя відмовив у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту, оскільки не було доведено необхідність арешту в кримінальному провадженні.

Також, в справі 758/4184/20 суддя повернув клопотання прокурору для усунення помилок протягом 72 годин. Причиною цьому стало те, що в клопотанні не були вказані документи, що підтверджують право власності на майно, яке підлягає арешту або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження майном.

На яке майно можна накласти арешт

У кримінальному процесуальному кодексі є перелік майна, на яке не можна накласти арешт. Наприклад, забороняється накладати арешт на грошові кошти на єдиному рахунку, відкритому в порядку, статті 35-1 Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Також, не допускається арешт майна / коштів банку підприємства, віднесеного до категорії неплатоспроможних, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Як ми бачимо, законодавством встановлено чітку заборону заарештовувати грошові кошти, які належать до спеціальної категорії.

Як зняти арешт з майна?

Арешт в кримінальному провадженні можна зняти двома способами: оскарження ухвали слідчого судді (суду) про арешт майна в апеляційному порядку або звернення до слідчого судді (суду) з клопотанням про зняття арешту.

Звернення до слідчого судді (суду) з клопотанням про зняття арешту.

Головний плюс цього способу - можливість подавати в суд першої інстанції клопотання про зняття арешту необмежену кількість разів.

В цьому випадку до суду мають право звернутися особи, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження, якщо вони не були присутні під час судового засідання, коли суддя накладав арешт на їх майно (ст. 174 КПК України).

Клопотання про скасування арешту майна має розглядатися не пізніше ніж через 3 дні після його надходження до суду, проте зазначених термінів в більшості випадків не дотримуються.

У своєму клопотанні вам потрібно аргументувати необхідність зняття арешту.

Потрібно вказати, що відсутня підозра, оскільки слідчий не пред'являв жодних підозр особам, чиє майно арештоване, і що в подальшому застосування арешту необгрунтовано.

Також для зняття арешту необхідно вказати на відсутність збитків, і що ніхто не подавав цивільний позов. Можливо правоохоронці затягують розслідування справи з метою перешкодити законній господарській діяльності підприємства, про це також потрібно вказати.

Щодо накладення арештів на рахунки компанії. Якщо виробництво ведеться проти директора підприємства, то в ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено, що юридична особа є окремим суб'єктом і накладення арешту можливо тільки в тому випадку, якщо до цієї юридичної особи застосовуються заходи кримінально-правового характеру з конфіскацією майна.

Виходячи з цього, вам потрібно довести суду, що в подальшому застосування арешту майна не потрібно або арешт накладено необґрунтовано. Все це є підставою для скасування арешту майна.

Судова практика

Наприклад, в справі № 761/32237/20, суддя зняв арешт з ноутбуків і мобільних телефонів, з причин того, що відпала необхідність в арешті зазначеного майна.

У наступній справі № 552/1556/20 був знятий арешт, оскільки майно, вказане в клопотанні, не зберігає на собі слідів вчинення кримінального правопорушення, відповідно, доказового значення не має, що встановлено результатами експертного дослідження. Тому в подальшому відпала необхідність в арешті майна.

Також суд взяв до уваги, що з дня накладення арешту на майно пройшов значний проміжок часу, але за цей час нікому не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно в апеляційному порядку.

Під час досудового розслідування можна оскаржити ухвалу суду про накладення арешту. Термін для оскарження такого визначення - п'ять днів.

Подача апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді здійснюється безпосередньо в суд апеляційної інстанції. Доцільно звертатися до апеляційного суду в разі допущення судом першої інстанції порушень, які дозволяють вважати відповідну ухвалу незаконною та необґрунтованою.

Судова практика

У справі № 1-68 / 12 Апеляційний суд м.Києва задовольнив апеляційну скаргу і вказав, що немає доказів, які підтверджують причетність підприємства до скоєних злочинів, а також не встановлено підстав для можливого забезпечення цивільного позову за рахунок майна або конфіскації майна, що належить підприємству .

Суд вказав, що при таких обставинах скарга про скасування арешту на майно є обґрунтованою, відповідає вимогам закону, тому апеляція підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

У наступній справі № 522/19510 / 16,1-кс / 522/9429/17 Апеляційний суд Одеської області, вказав, що в матеріалах судової справи відсутній дозвіл на проведення обшуку, під час якого було вилучено майно.

У слідчого судді, згідно з матеріалами справи і журналу судового засідання, таких документів не було і він їх не досліджував, тим самим формально задовольнив клопотання про накладення арешту, що є істотним порушенням закону.

Колегія суду прийшла до висновку, що дане визначення суду підлягає скасуванню з винесенням нового рішення, де в задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.

Як показує практика, зняти арешт через суд першої інстанції набагато простіше, ніж через апеляційний суд. Необхідно пам'ятати, що оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляції можна тільки один раз, в той час як через суд першої інстанції ви можете подавати клопотання про зняття арешту необмежену кількість разів.

Найголовніше, щоб при цьому ви вказували на відсутність необхідності арешту майна, посилаючись на докази, які підтверджують цей факт.

Також проблемою залишаються терміни зняття арешту з майна. На практиці, зняття арешту з майна може займати різний час, ви можете зняти арешт через місяць, а можете і через рік. Терміни зняття арешту залежать від багатьох чинників у вашій справі, наприклад, наявності відповідної доказової бази, вручення підозри, наявності обгрунтування для такого арешту і т.д.

Висновки

Арешт майна в кримінальному процесі - це велика проблема для багатьох, особливо якщо мова йде для підприємства. На даний момент вже є напрацьована практика, яка дозволяє ефективно знімати арешт з майна. Для зняття арешту необхідно повне розуміння ваших дій, побудова лінії захисту і підготовка алгоритму, за яким ви будете діяти в кримінальному провадженні.

Джерело: юридичний ресурс "Протокол".

2ogoloshenya