Здають кімнати по тисячі доларів і отримують квартири за заповітом. Як в Україні влаштований бізнес на будинках престарілих

Вчора в Харкові сталася жахлива трагедія - в приватному будинку для літніх людей спалахнула пожежа, 15 осіб загинуло, ще 11 - постраждало. Пізніше з'ясувалося, що будівля не була пристосована для життя людей похилого віку, наприклад, на вікнах була встановлена металева решітки, що фактично позбавило людей похилого віку шансів на порятунок.

У Харківському обласному департаменті соціального захисту заявили, що за адресою, де сталася пожежа, не було офіційно зареєстрованого будинку престарілих.

"Ніяких офіційних установ для літніх людей, зареєстрованих за цією адресою, немає. Ми не розуміємо, хто і з якою метою зібрав цих людей в одному місці", -  пояснив очільник департаменту соцзахисту Юрій Шпарага.

Таким чином, будинок для людей похилого віку працював нелегально. А у його власниці було виявлено ще кілька притулків для літніх людей, теж без документів. Вже тепер можна стверджувати про цілу мережу інтернатів для людей похилого віку, яка залишалася непоміченою для контролюючих органів.

Що викликає масу питань.

"Це не дрібна контора, яку можна "сховати". Про те, що в якомусь будинку живуть десятки людей похилого віку не могла не знати поліція. Тобто, виходить, що питання вирішували за хабарі. А так як фактично ніякого контролю за будинками для людей похилого віку в Україні немає , вони цілком можуть працювати напівлегально чи нелегально", - говорить представник Федерації профспілок Наталія Землянська.

Варто відзначити, що в Україні працюють сотні установ, які позиціонуються як приватні будинки престарілих. Вони є практично в кожному регіоні. Тільки в столиці та Київській області їх кілька десятків ( "Батьківський дім", "Довголіття", "Happy Home", "Вілла добра" та інші).

Вони активно рекламують свої послуги, пропонуючи медичний догляд, "сімейну атмосферу", комфортне проживання та ін.

Причому, так як державна система подібних центрів переживає не найкращі часи (умови в багатьох будинках престарілих просто жахливі), послуги приватників користуються чималим попитом.

"Це велика проблема. Уявіть, якщо в сім'ї є літня людина, наприклад, з порушенням мозкового кровообігу, після інсульту. Потрібно або комусь звільнятися з роботи і доглядати за пацієнтом, або шукати доглядальницю, або відправити в приватний будинок престарілих. І люди активно шукають такі установи, незважаючи на те, що їхні послуги коштують недешево - близько 500 доларів на місяць і більше ", - говорить глава Національної медичної палати Сергій Кравченко.

"СтранаUA" з'ясовувала як в Україні працює бізнес на проблемах престарілих.

Майже сім'я за тисячу доларів на місяць

Інтернет і соціальні мережі переповнені рекламою приватних будинків престарілих.

Деякі позиціонуються як "міні-будинки", і, судячи з виставленим на сайтах фото, розташовуються в звичайних приватних будинках, де в стандартні кімнати заселяють по кілька людей похилого віку.

Інші заявляють про елітність, обіцяючи проживання як у висококласному готелі, ресторанне харчування, якісний медичний догляд і навіть анімацію і дозвілля для літніх людей.

Ціни різні. У Києві та області вони стартують від 8-9 тисяч в місяць (за умови проживання в трьох-чотиримісному номері) і можуть досягати 30 тисяч гривень і більше в залежності від переліку послуг.

"В останні два роки приватні будинки престарілих дійсно почали активно з'являтися. Це як раз той випадок, коли попит народжує пропозицію. Державна система  допомоги неефективна, і можна сказати, що ініціативу перехопив приватний бізнес", - говорить керівник мережі приватних будинків престарілих "Life House" Андрій Оленченко.

Ця мережа пропонує своїм підопічним цілодобовий догляд (в тому числі, медичне обслуговування, реабілітацію після операцій, інсультів і інше), проживання, харчування, організацію дозвілля та інше. Ціни варіюються від 8 тисяч до 18 тисяч в залежності від конкретного будинку престарілих і умов проживання.

Але є приватні установи, в які можна оформитися безкоштовно за умови заповіту квартири. Офіційно в будинках престарілих цю тему обговорюють неохоче, але в приватних бесідах кажуть, що готові "йти на поступки" самотнім людям похилого віку з нерухомістю.

Самі бізнесмени кажуть: бізнес на будинках престарілих нелегкий, так як аудиторія специфічна, а витрати немаленькі.

"Це люди похилого віку, вони часто хворіють, потребують постійного догляду. Не скажу, що бізнес не приносить прибутку, але це не захмарні гроші - рентабельність на рівні 20%", - розповів нам власник одного з приватних будинків престарілих.

Тобто, якщо взяти середню вартість проживання в будинку престарілих (близько 500 доларів на місяць), виходить, що на кожному клієнту бізнесмени заробляють в середньому 100 доларів на місяць або 1,2 тисячі доларів на рік. В середньому в приватному будинку для літніх людей - від 10 до 50 мешканців.

Відповідно, можна розраховувати на 12-60 тисяч доларів на рік. Збільшити заробітки можна на мережі, тому багато приватних будинків престарілих розвиваються в цьому напрямку, відкриваючи підрозділи в різних містах. При цьому особливих вкладень не потрібно - приватний будинок для людей похилого віку можна відкрити в звичайному приватному будинку або більш-менш пристосованому для розміщення людей приміщенні, в тому числі, орендованому.

Готель для людей похилого віку

Ринок догляду за людьми похилого віку в Україні має цікаву особливість.

Більшість приватних будинків престарілих реєструються як установи сфери послуг, а не лікувально-профілактичні заклади (хоча по факту вони повинні надавати людям похилого віку й медичні послуги).

"У переліку лікувально-профілактичних закладів, діяльність яких ліцензується, приватних будинків престарілих немає. Тому вони можуть відкриватися навіть у звичайних будинках, де є кілька кімнат. Акцент робиться саме на проживанні, а не на догляді або медичній допомозі, тобто, це як готель, тільки для літніх ", - пояснив нам голова Національної медичної палати Сергій Кравченко.

Юристи пропонують бізнесменам, які хочуть відкрити приватний будинок престарілих, на вибір кілька КВЕДів: "Діяльність інших засобів тимчасового розміщення", "Діяльність готелів" і навіть "Надання в оренду власне або орендованого нерухомого майна". Зареєструвати бізнес за такими КВЕД можна навіть на фізособу-підприємця.

Відповідальність відповідна - її практично немає. Адже що взяти з бізнесмена, який за документами просто здає старому кімнату. Причому, ту, що сам недавно орендував.

Багато хто працює за наступною схемою - заключають по кілька договорів з літніми людьми - окремо на здачу в оренду кімнати або ліжка, окремо - на харчування, послуги тощо. Зрозуміло, що такий" орендодавець "фактично ні за що не відповідає. Та й перевірити його не так просто, особливо якщо будинок престарілих розташовується в приватній садибі. На якій підставі туди увійдуть контролери? В такі установи стороннім взагалі проникнути складно.

Журналістам довелося йти на хитрість, і вигадувати легенду, що є бажання оформити в будинок престарілих свою тітку. Ті умови, які були запропоновані, м'яко кажучи, не вражають: за більш-менш адекватну суму вам запропонують ліжко в чотиримісному номері з туалетом в коридорі. Якщо щось більш комфортне - ціна відразу злітає.

Якщо ж власник приватного будинку престарілих заявить ще й медичні послуги, то тут ситуація різко змінюється - потрібно отримувати ліцензію, мати медичне обладнання, медперсонал та ін. Тому навіть будинки престарілих, які надають медпослуги, напряму укладають договір з медичними центрами , у яких ліцензії вже є.

Андрій Оленченко каже, що головне, що повинен забезпечити будинок престарілих - споруда. "Вона повинно відповідати державним будівельним нормам і, звичайно ж, протипожежним нормам. Це перевіряють контролюючі органи", - говорить Оленченко.

Але, якщо приватні будинки престарілих реєструються як установи сфери послуг, то і ставлення до них не таке суворе, як, скажімо, до медичних центрів для людей, які потребують особливої уваги.

"Більшість приватних будинків престарілих йде по лінії соціальних служб, якийсь контроль є, але не суворий. Хоча завжди вважалося, що будинки для літніх людей входять в список об'єктів підвищеного епідеміологічного ризику. Відповідно, потрібні були медогляди для персоналу і мешканців і постійних санітарний контроль . Після розвалу СРСР, коли контроль послабили, в будинках для людей похилого віку було по 50-100 спалахів інфекційних захворювань та харчових отруєнь в рік. Зараз ситуація більш-менш стабілізувалася. Приватники не зацікавлені в скандалах. Хоча державний нагляд за такими установами складно назвати суворим" , - говорить екс-головний санітарний лікар Святослав Протас.

Андрій Оленченко стверджує, що останнім часом до них навідуються з перевірками досить часто - як від уповноваженого з прав людини, так і по лінії соціальних служб.

Але контролюють, в основному, великі мережі, які працюють легально.

"Нікому невідомо, що там відбувається"

Тим часом, на ринку повно нелегальних будинків престарілих. Нерідко вони розташовуються в звичайних приватних садибах за високими парканами, ніде не реєструються і, відповідно, контролери їм особливо не докучають. Правда, іноді власникам доводиться домовлятися з поліцією і соцслужбам, щоб ті їх "не помічали".

"Неофіційно працюють дуже багато, так як база оподаткування досить висока. У таких закладах, як правило, багато персоналу, тому навіть податки на зарплатний фонд можуть різко знизити привабливість бізнесу. Адже якщо клієнтам виставлять рахунок більше 15-22 тисяч, попит, швидше за все , впаде. що відбувається за високими парканами - нікому невідомо. Адже люди похилого віку - специфічний контингент. Кому вони можуть поскаржитися? Хіба що родичам, та й ті нерідко списують всі нарікання на особливості віку. Державна ж політика допомоги літнім людям в Україні фактично відсутня, що і виливається в трагедії, як у Харкові", - говорить голова адвокатського об'єднання" Кравець і партнери "Ростислав Кравець.

За його словами, є ще один важливий нюанс.

"Чомусь ніхто не акцентує уваги на те, як у нас функціонує система пожежної безпеки. Вимоги щодо обладнання будівель пожежною сигналізацією є, але ось сигнали в разі пожежі надходять в приватні фірми, які і обслуговують такі системи. І вже вони повідомляють про надзвичайну подію пожежникам. Таке "посередництво" дорого обходиться - втрачається дорогоцінний час, що у випадку з установами, де є скупчення людей (будинки для людей похилого віку, готелі) може виявитися фатальним. Вже кілька разів піднімалося питання про запуск лінії 911, але його постійно гальмують, очевидно, що приватники активно лобіюють свої інтереси", - говорить Кравець.

Галина Полякова додала, що багато будинків для людей похилого віку в Україні просто небезпечні для людей похилого віку.

"Будинки часто орендують в селах, топлять дровами, на перших поверхах там грати, щоб не пограбували. Лежачих старих розміщують на другому поверсі, зрозуміло, немає ні ліфта, ні пандуса, так що в разі потреби швидко вибратися з будинку людям буде складно", - розповіла нам Галина Полякова.

2ogoloshenya