8 листопада православні віряни відзначають Дмитрів день. Цього дня вшановують пам'ять великомученика Димитрія Солунського, який прийняв мученицьку смерть за християнську віру.

Відповідно у цей день з іменинами вітають усіх Дмитрів.

У Дмитрів день традиційно не дозволялося працювати.

Також у цей день не можна оминати увагою покійних родичів. Причому їх не тільки поминають за святковим столом і замовляють службу в церкві (хоча б просто ставлять свічки у храмі), але ще й залишають на ніч їм воду і новий рушник: щоб спочила душа могла напитися або помитися.

Не рекомендують також відмовляти в милостині.

Із Дмитрієвим днем пов`язано також чимало прикмет.

Дмитрів день означав закінчення сезону сватання. Напередодні різдвяного посту і подальших свят лише до цього дня дозволялося засилати сватів. У народі казали: "До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра не буде такою".

За прикметою, Дмитрів день знаменує прихід зими: мовляв, святий Дмитро закриває землю золотим ключем до приходу святого Юрія (6 травня). Наші пращури казали: "На Дмитра зима на тин лізе".

Якщо цей день видавався сніжним і морозним, то й весни чекали холодної та сніжної: "Коли Димитрій по снігу, то й Великдень – по снігу, а Димитрій по голу, то й Великдень по тому".

Якщо зоря була багряною, то чекали вітряної погоди, а холод означав, що скло на вікнах запотіє.

У деяких країнах на Дмитрів день ворожать на гостях: якщо першим у цей день до оселі зайде людина заможна і добра, то й рік буде прибутковим.

Джерело.