За часів СРСР Україна була однією з найбільш наукоємних та індустріально розвинених республік. Від великого і могутнього нашій країні дісталося кілька на той момент передових за світовими мірками з точки зору технологій підприємств. Це і дніпровський "Південмаш", і харківський "Турбоатом", і запорізький "Мотор Січ". Ці заводи через майже 30 років після розвалу Радянського Союзу досі виробляють продукцію, яка конкурентоспроможна на світових ринках.
Запорізьке підприємство "Мотор Січ", яке виробляє авіадвигуни та газотурбінні установки, постраждало, напевно, з урахуванням відносин з РФ більше ніж інші. До 2014 року завод "Мотор Січ" щорічно відвантажував в Росію до 250 двигунів, що забезпечувало близько 70% виручки заводу. Після 2014-го обсяг доходів впав більш ніж в 6 разів. Довелося шукати альтернативні ринки збуту продукції. У підсумку "Мотор Січ" вийшов на китайський ринок, де теж був досить великий парк радянської авіатехніки. За останніми даними, на замовлення з КНР припадає близько 35% продукції підприємства, але цього явно було мало, щоб вийти на докризовий рівень.
Китайські інвестори запропонували основному акціонерові В'ячеславу Богуслаєву продати контрольний пакет акцій компанії, щоб підприємство стало китайським і йому було легше працювати на ринку КНР. При цьому виробництво з України ніхто не планував виводити. Низку угод з групою китайських інвесторів уклали в період з 2015 по 2017 роки. Правда, сторони так і не змогли їх завершити - втрутилася Служба безпеки України і заблокувала угоду.
Щоб не дати підписати договір, підприємство звинувачували і в фінансуванні тероризму через те, що один із вхідних в виробничий ланцюжок заводів виявився на окупованих територіях, а потім - в підготовці диверсій і державній зраді. Все це відбувалося на тлі того, що китайські компанії "Скайрайзон" і "Сіньвей груп" намагалися почати вкладати кошти в модернізацію заводу - вони надали пільгове кредитне фінансування для "Мотор Січ" в розмірі 100 млн доларів ще в 2016 році і вклали б ще 150 млн, якби не дії СБУ і неможливість завершити угоду. У 2019 році сторони ще раз спробували завершити угоду, але тут вже втрутилися США, у яких на той час розгорілася торгова війна з КНР.
На теперішній момент у нашої країни є три сценарії подальшого розвитку подій. Який з цих сценаріїв вигідніший для України, вирішуйте самі.
ВАРІАНТ 1.
США куплять "Мотор Січ"
У ситуації, коли Вашингтон виступає проти продажу підприємства Китаю, можна було б очікувати, що США викуплять його за свій рахунок. Але цього не відбувається. Як кажуть експерти, Вашингтон не зацікавлений у розвитку таких підприємств. США самі не зможуть купити українські підприємства - там просто немає фінансових програм з придбання державою іноземних військових компаній. Тому вони будуть максимально довго блокувати угоду, щоб весь пакет договорів втратив силу.
В цьому випадку не складно спрогнозувати розвиток ситуації - китайська сторона звернеться до суду. Основний банк-кредитор отримає всі права на акції материнських компаній і кінцевих акцій ПАТ "Мотор Січ", прогнози міжнародних юристів в даному випадку на користь КНР. Паралельно Китай закриє свій ринок для продукції ДП "КБ Івченко-прогрес" і ПАТ "Мотор Січ" у зв'язку з невдалим проектом і наявністю власного сильного державного гравця - прямого конкурента компанії "АECC".
Подальше спрогнозувати нескладно. В умовах закриття всіх ринків збуту підприємство "Мотор Січ" буде зупинено. Україна, в свою чергу, втратить 25 000 робочих місць. Крім того, постраждає маса суміжних підприємств, в тому числі ДП "КБ Івченко-прогрес" і ДП "Антонов", що призведе до колапсу і нестабільності в регіоні і до зриву виконання оборонних замовлень.
ВАРІАНТ 2.
Україна націоналізує підприємство
Це цілком робочий, але не найвигідніший для нашої країни варіант. Хоча, швидше за все, саме цього і будуть домагатися США. Правда, ніхто не знає, де на це взяти гроші. США навряд чи зможуть профінансувати угоду. Та й зовнішні кредитори, такі як МВФ, не зрозуміють такий крок з боку держави. Адже там наполягають на приватизації всього держсектору, а не на викупі приватних підприємств в держвласність.
Але навіть якщо і уявити, що держава націоналізує або викупить підприємство, то його, швидше за все, "зведуть в могилу за найближчі 10-15 років". Як кажуть експерти, США проводить політику "м'якої евтаназії" щодо українських технологічних заводів.
- Штати можуть давати невеликі замовлення на українські державні підприємства, які виробляють продукцію подвійного призначення, -говорить економіст Олексій Кущ. - Але обсяги таких замовлень не дуже великі - грошей вистачає хіба що на виплату зарплат і підтримання поточної господарської діяльності підприємств. У такій ситуації вдається утримувати фахівців, але немає коштів для якихось нових розробок або розвитку цих підприємств. За планами США, в такому стані вони повинні проіснувати найближчі 10-15 років, поки ці технології остаточно не втратять актуальність.
Сама ж Україна поки не демонструє зацікавленості в "Мотор Січ". Замість того щоб купувати вертольоти в Україні, МВС закупило б/у французькі машини.
На самому підприємстві "Мотор Січ" прогнозують: якщо реалізація проекту з китайськими інвесторами затягнеться або зірветься, то вже до кінця року буде скорочено від 10 до 20% персоналу, а в наступному і всі 50%. Нагадаємо, що підприємство офіційно перейшло на 4-денний, а фактично на дводенний робочий тиждень.
ВАРІАНТ 3.
Завершити операцію з Китаєм
Так, цей сценарій може дещо зіпсувати відносини з Вашингтоном, але навряд чи США будуть сильно незадоволені тим, що Китай отримає доступ до технологій 30-40-річної давності. Адже, по-хорошому, ніяких проривних винаходів, які дозволили б Китаю випередити Штати у військовій гонці, у "Мотор Січ" за останні десятиліття не з'явилося.
Вигоди України в цьому випадку очевидні. Згідно з базовими умовами операції, передбачається безоплатна передача китайською стороною блокуючого пакета акцій 25% + акцій з розширеним правом вето на критично важливі для України пункти державі, дозвіл на концентрацію пакету 50% + для китайської сторони, грантове фінансування авіабудівної галузі України через спеціальний фонд. Уже в цьому році через нього в бюджет держави має надійти 2,8 млрд грн. Крім того, китайська сторона надала гарантії виконання акціонерної угоди в частині збереження робочих місць, рівня заробітних плат, завантаження цільового підприємства замовленнями на рівні не нижче 12,4 млрд грн в рік. Тобто в цьому випадку все основне виробництво залишається в Україні, сюди ж приходять інвестиції і тут же сплачуються основні податки.
Це дозволить отримати для підприємства гарантований ринок збуту, а крім того, захист для "Мотор Січ" з боку домагань РФ. Якщо підприємство буде під юрисдикцією КНР, то Росії буде складніше пред'являти на нього якісь права навіть в разі військової агресії.
Що стосується питання передачі технологій, то договором про співпрацю передбачено підписання окремого ліцензійного договору. При цьому основна маса технологій належить держпідприємству "КБ Івченко-прогрес" - 100% державному підприємству, а не приватному акціонерному товариству "Мотор Січ". Тому китайська сторона не зможе отримати права на них. Другий важливий момент - будь-яке питання, що стосується технологій військового або подвійного призначення, вимагає процедури узгодження з більш ніж 100 державними органами та обов'язкової процедури узгодження через державну комісію з експортного контролю України і СБУ, які зобов'язані контролювати ці питання.
Ну і нарешті, ще один аргумент на користь угоди - це склад акціонерів. Через особливості ведення бізнесу в Україні до сьогоднішнього моменту структура власності підприємства була вкрай заплутана і непрозора - кілька офшорних компаній володіли невеликими пакетами акцій компанії, які за фактом перебували під контролем В'ячеслава Богуслаєва. В результаті угоди компанія повинна стати публічною і прозорою з точки зору управління і контролю, прийняття рішень та діяльності на ринках. Відповідно до вже підписаного акціонерного договору, Україна отримає не тільки 25% акцій, а й зможе скористатися всіма правами як акціонер, у тому числі призначити своїх представників до наглядової ради та інші органи управління і контролю.
