Процес розірвання шлюбу часто включає в себе розділ майна.
Межа між спільно нажитою і приватною власністю одного з подружжя дуже тонка, а судова практика щодо цього питання досить неоднозначна. Однак нещодавнє рішення Верховного Суду України відходить від презумпції про те, що придбана у шлюбі власність обов'язково є спільним майном подружжя.
ВСУ роз'яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.
При цьому суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст. 60 Сімейного кодексу.
Варто зазначити, що така правова позиція не нова, раніше вона застосовувалася судами, а майно, придбане у шлюбі, визнавалося приватною власністю одного з подружжя. Швидше за все, з прийняттям такого рішення Верховним Судом, кількість подібних рішень може зрости. Але при цьому і судам, і колишнім дружинам, які ділять майно, обов'язково необхідно враховувати, що ВСУ виходив з обставин конкретної справи, в якій в один і той же день дружина продала свою, придбану до шлюбу квартиру, а на виручені кошти придбала іншу квартиру, але вже у шлюбі. Також суд врахував, що подружжя у шлюбі перебувало близько року і суду не було надано доказу того, що в період шлюбу подружжя заробило гроші на квартиру. Тому суд прийшов до висновку, що квартира, хоч і була придбана у шлюбі, однак покупка була здійснена за кошти особистого дошлюбного майна дружини, а тому не може бути спільною сумісною власністю подружжя.
Також раджу скористатися зазначеною правовою позицією чоловікові та дружині, які ще до шлюбу заробили на майно, або гроші на його придбання були подаровані батьками, але сам об'єкт майна, був придбаний вже у шлюбі. Головне довести, що майно придбане власним коштом одного з подружжя. Такими доказами можуть послужити розписки, договір зі спеціальним застереженням, у деяких випадках допоможуть свідчення свідків.
Слід врахувати, що на таку правову позицію не можна розраховувати лише на тій підставі, якщо один з подружжя не працював у період шлюбу. Так, придбане у шлюбі майно за гроші, зароблені другим членом подружжя, належатиме обом з подружжя, оскільки все зароблене у шлюбі є спільною власністю подружжя. Відповідно, і майно, придбане за ці кошти, також є сумісною власністю подружжя.
