Всесвітній день боротьби із хворобою Паркінсона — уперше захворювання описав у 1817 році англійський доктор Джеймс Паркінсон. З того часу людство намагається боротися з цією недугою, яка важко піддається лікуванню. Всесвітня організація охорони здоров’я заснувала 11 квітня День боротьби із хворобою Паркінсона, щоб надати підтримку тим, хто хворий і безпорадний через цю хворобу.

Що таке хвороба Паркінсона?

Хвороба Паркінсона — неврологічне захворювання, поширене серед людей середнього та похилого віку, рідше зустрічається у молодого покоління і у виняткових випадках до нього схильні діти. Виявляється паркінсонізм тремтіння кінцівок, скутість рухів, що викликано поразкою нервових клітин в головному мозку, які відповідають за рухову активність. Симптоми проявляються поступово і досить повільно, тому при своєчасно розпочатої терапії можна зберегти якість життя і продовжити її термін.

Хвороба Паркінсона: причини

Встановити точні передумови розвитку захворювання вченим досі не вдалося. Однією з теорій є наявність збою в генетичному коді або патологічного гена, але поки дана гіпотезі не підтверджена, оскільки не у всіх людей з цим діагнозом присутній мутований ген. Вченим вдалося досить точно встановити фактори, які сприяють розвитку недуги:

• Травма голови, в результаті якої людина втратила свідомість, отримав струс мозку.
• Старіння, адже з віком значно знижується кількість нервових клітин, падає рівень дофаміну, що може привести до хвороби.
• Сильна мігрень, яка супроводжується шумом в очах, відчуттям мурашок у кінцівках, появою смуг перед очима.
• Проживання в хімічно забруднених районах, де у великих кількостях спостерігається скупчення свинцю, марганцю або міді. Також це може бути зайнятість на виробництві, де часто забруднене середовище.
• Частий контакт з хімічними речовинами, пестицидами та іншими шкідливими хімічними сполуками.
• Погана спадковість (наявність у представників старшого покоління такого роду захворювання).
• Регулярний прийом в їжу великої кількості молока.
• Наявність зайвої ваги, ожиріння у людини.
• Високорозвинений інтелект.
• Розвиток таких хвороб, як атеросклероз, енцефаліт.
• Прийом лікарських препаратів нейролептичного дії (антидепресанти, стимулятори ЦНС), оскільки вони негативно впливають на синтез дофаміну і провокують розвиток такої негативної хвороби, як паркінсонізм.

Перераховані вище фактори не є причинами розвитку недуги, а лише підвищують ймовірність його прояви. Цікавим фактом є те, що хвороба набагато рідше розвивається у завзятих курців, оскільки нікотин блокує речовини, руйнівно впливають на дофамін.

Ознаки хвороби Паркінсона

До основних симптомів прояву хвороби Паркінсона відноситься:

• Зміна зовнішнього вигляду, зокрема, постави: голова нахилена вперед, коліна та лікті напівзігнуті, спина згорблена.
• Тремор — мимовільне тремтіння, що викликано надмірним тиском ЦНС на м’язи. Тремтіння з’являється перш за все в кінцівках, голові, століттях, щелепи.
• Ригідність — скутість м’язів, порушення рухової активності в результаті проблем з синтезом дофаміну (це речовина, яка контролює роботу нервових центрів у великих півкулях головного мозку).
• Погіршення рефлексів, перш за все тих, які відповідають за підтримання рівноваги, що відбивається на поставі хворого, його ході.
• Вельми рідкісними симптомами є проблеми з сечовипусканням і дефекацією, зниження артеріального тиску у вертикальному положенні.
• Порушення рухової активності.
• Як правило, при захворюванні інтелект не страждає, але у виняткових випадках на пізніх стадіях хвороби розвивається слабоумство, спостерігається депресія, апатія.
• Уповільнення мови, мислення, емоційної реакції.

Діагностика

Для постановки діагнозу необхідно звернутися в медичний заклад і перш за все отримати консультацію невролога. На першому прийому лікар проводить опитування про тривожних симптомах, порядку їх появи і характер прояву, а також збирає повний анамнез (в тому числі його цікавлять сімейні хвороби). Не існує ніяких лабораторних аналізів, які могли б підтвердити наявність хвороби, дійсно ефективними методами вважається спостереження за пацієнтом і отримання позитивного ефекту від медикаментів, які спрямовані на усунення симптомів недуги.
Для підтвердження діагнозу доктор використовує такі методики:

• МРТ або КТ головного мозку — дана процедура дозволяє максимально точно виявити будь-які зміни в мозку, які характерні для хвороби Паркінсона, а також дає можливість виключити наявність пухлинних новоутворень, проблем з судинами або протікання дегенеративних процесів.
• Позитронно-емісійна і однофотонная емісійна томографія — дослідження, які дозволяють з 100% точністю встановити діагноз. Застосовуються дані процедури вкрай рідко, оскільки їх проведення дуже дороге, та й роблять їх далеко не в кожній поліклініці.

Хвороба Паркінсона: лікування

На жаль, незважаючи на активно крокуючий прогрес, вчені та медики не змогли до сьогоднішнього дня знайти ліки, яке змогло б загальмувати негативні зміни в мозку і запобігти розвитку хвороби, позбутися назавжди від симптомів. Багато медикаментозні препарати спрямовані на усунення ознак і полегшення життя пацієнта, але вкрай важливо правильно підібрати дозування і стежити за ефективністю їх прийому, тому лікування слід проводити під контролем лікаря. Приймати такого роду препарати необхідно щодня, щоб досягти тривалої і стійкої ремісії.

• Головним медикаментом, який застосовується для лікування хвороби Паркінсона, є Леводопа (1 таблетка 2 рази на добу) — це ліки, яке спрямоване на усунення дефіциту дофаміну в мозку. Але такого роду препарат має і свої недоліки: тривалий прийом може призвести до ускладнень, мимовільним рухам.
• Менш ефективними вважаються лізурид, Бромокриптин. Прийом даних препаратів дозволить відтягнутися час, коли знадобитися вживання Леводопа, а відповідно можливих ускладнень.
• Для блокування ферментів, які негативно впливають на дофамін, застосовується Селігінін і Ентакапон.
• Додатково можуть використовуватися антигістамінні препарати, нейролептики та антидепресанти.
• Забезпечити максимальний викид дофаміну з клітин здатен Амантадін.
• У разі неефективності консервативних методів застосовується оперативне втручання, під час якого в голову пацієнтові імплантують електроди, які допоможуть уникнути дискінезії.
• Вельми ефективною методикою в боротьбі з симптомами хвороби Паркінсона є проведення лікувальної фізкультури. Виконувати вправи можна вдома самостійно або в медичному закладі (санаторії, реабілітаційному центрі) під контролем інструктора. Найбільш ефективними вважаються прогулянки, зокрема, останнім часом поширена скандинавська ходьба; а також заняття на рівновагу.

Лікування хвороби Паркінсона народними засобами:

• Квіти липи залити розведеним медичним спиртом (40%) і настояти 2 тижні. Приймати після їжі тричі на день по 1 чайній ложці. Таке просте і доступне засіб надасть протисудомний ефект.
• Стакан вівса залити 2 літрами дистильованої води і проварити 40 хвилин на невеликому вогні, настояти кілька днів і процідити. Приймати по 0,5 склянки до їди (курс повинен становити максимум два місяці, після чого обов’язково слід зробити перерву і при необхідності повторити). Такий напій розслаблює м’язи і зменшує тремор.
• Три столові ложки звіробою залити окропом, настояти п’ять годин і процідити. Приймати по половині склянки двічі на день. Такий напій дозволить поліпшити загальне самопочуття і прибрати симптоми хвороби.
• Відновити рухову активність допоможе прополіс, який слід жувати по 1 граму вранці і ввечері протягом 15 днів, після чого варто зробити перерву.

Важливо пам’ятати, народні засоби не можуть замінити повноцінне медикаментозне лікування. Крім того, обов’язково слід поставити лікаря до відома про використання додаткових методів лікування.