Останній термін Ангели Меркель став для неї процесом безперервного маневрування від кризи до кризи.

Надскладне формування коаліції, постійні сварки в уряді, катастрофічне падіння рейтингу блоку, і нарешті – два поспіль провали на місцевих виборах: у Баварії та Гессені.

Докорінні зміни на політичній сцені здавались неминучими. І в понеділок Ангела Меркель вперше публічно про них заговорила. "Мутті" (це назвисько канцлерки, яке у перекладі з німецької означає "мама", є справді широковживаним) окреслила свій шлях відходу з німецької і європейської політики.

Коментуючи гнітючі результати голосування в Гессені, Меркель зробила щонайменше дві важливі заяви.

По-перше, з грудня вона піде з поста лідера партії, Християнсько-демократичного союзу (ХДС), який входить у правлячу коаліцію разом із сестринським Християнсько-соціальним союзом (ХСС) та Соціал-демократичною партією (СДПН).

По-друге, Меркель більше не буде канцлером. Ця каденція є для неї останньою і – якщо все піде за планом – завершиться 2021 року.

А отже, у Німеччині офіційно розпочалась підготовка до "епохи без Меркель".

Коли ця епоха настане – чітко за три роки чи раніше – визначать кілька факторів.

Приміром – те, чи вийдуть із коаліції партнери з СДПН, які теж "зализують рани" після останніх поразок. Визначальною стане і фігура наступника Меркель на чолі партії, з якою канцлерці доведеться співпрацювати.

Дві поразки

Вибори у Гессені ще до їхнього завершення називали доленосними. У цій федеральній землі, де розташований фінансовий центр Німеччини Франкфурт-на-Майні, християнські демократи Меркель традиційно правили у коаліції разом із "зеленими". Багато хто називав тутешнє голосування референдумом довіри до Меркель.

Формально ХДС переміг із 27% голосів. Більше того, ХДС навіть залишиться при владі завдяки високому результату "зелених": їхній двопартійний союз матиме мінімальну більшість в земельному парламенті із перевагою в один голос. Проте ХДС втратив понад 11% у порівнянні з попередніми виборами 2013 року. У Гессені практично повторився баварський сценарій, де два тижні тому союзник Меркель по коаліції, Християнсько-соціальний союз, теж переміг, але тепер потребує партнерів для формування земельного уряду.

Але й цим проблеми уряду Меркель не вичерпалися. На додаток найгірший результат в історії у цій землі показали й соціал-демократи: вони отримали лише 19,8% голосів, втративши 10,9% за 5 років. Ці вибори підкріпили те, за чим з острахом спостерігали у Берліні: правляча коаліція втрачає популярність. Так звані "великі народні партії", які впродовж десятиліть формували порядок денний країни, перестають бути такими.

Натомість їх витісняють нецентристські сили, що претендують стати партіями майбутнього. Це передусім "Зелені" з дуже хорошими результатами – в Гессені їх підтримали 19,8% виборців, майже вдвічі більше, ніж на минулих виборах.

Крім того, і надалі набирає вагу ультраправа євроскептична "Альтернатива для Німеччини" (АдН). Як і в Баварії, партія з легкістю потрапила у парламент Гессена із 13,1% – вперше в історії цієї землі. Відтепер АдН представлена не тільки в Бундестазі, але й абсолютно у всіх регіональних парламентах країни.

Покаяння канцлерки

У цій ситуації Ангела Меркель не могла оминути відповідальності за драматично низькі показники своєї партії і союзників. "Як канцлер та голова ХДС, я несу відповідальність і за перемоги, і за поразки", – сказала вона у своїх перших коментарях, присвячених виборам у Гессені. Результат голосування назвала "гірким і невтішним".

Ангела Меркель очолювала ХДС протягом 18 років, 13 з них провела на посту канцлера. Неофіційно в Німеччині вже деякий час обговорювали, що четвертий термін стане для неї останнім. У понеділок ця заява вперше пролунала з вуст самої канцлерки.

"Настав час розпочати нову главу", – оголосила про свою відмову балотуватися на виборах голови ХДС у грудні Ангела Меркель. Потім вона підтвердила, що не планує обиратися до Бундестагу у 2021 році й, відповідно, висуватися на п’ятий термін.

Звертаючись до преси, Меркель не шкодувала самокритики та різких слів на адресу "великої коаліції": "Картина, яку представляє федеральний уряд, неприйнятна", – зазначила вона. Каже, проблема залягла значно глибше, ніж у поганій комунікації між союзницькими партіями. Публічне оголошення Меркель про завершення політичної кар’єри не означає її відставки з посади канцлера вже сьогодні: свій останній термін вона планує допрацювати до кінця. Треба сказати, що її рішення абсолютно суперечить позиції, яку вона висловлювала досі.

По-перше, Меркель до останнього переконувала, що балотуватиметься у лідери ХДС – хоча вчора заявила, що вирішила відмовитись від лідерства ще перед початком літніх парламентських канікул.

По-друге, раніше Меркель наполягала: для успішного урядування та політичної стабільності канцлерство і лідерство у партії повинні бути в руках однієї людини. Тепер – каже, що через турбулентності у коаліції і втрату довіри до уряду в Берліні вона змінила точку зору.

"Це ризик, без сумніву. Але зваживши переваги та недоліки, я вирішила, що він виправданий", – пояснила Ангела Меркель. Не виключено, що так вона намагається втихомирити критиків у партії і зберегти канцлерство.

Меркель не стане першим керівником уряду, що опинилася в такій ситуації. В історії німецької політики вже були прецеденти, коли канцлер не очолював свою партію. У 2004 році Герхард Шредер пішов з поста лідера соціал-демократів, але залишався канцлером ще 18 місяців. А п’ятий канцлер ФРН Гельмут Шмідт, який пропрацював дві каденції, ніколи не очолював партію соціал-демократів, до якої належав.

Хто замінить Меркель?

Меркель йде не тільки з уряду, а й взагалі з політики. Після 2021 року вона не планує обіймати жодних посад: ні в Німеччині, ні на європейському рівні. Відмова Меркель від посади керівника партії миттєво дала старт партійній боротьбі у ХДС. Нового лідера там обиратимуть на початку грудня. Та хто б не обійняв цю позицію, вже тепер можна стверджувати: легко не буде. Жоден політик із ХДС не має і близько такого авторитету та впливу, як Ангела Меркель.

Хоча підтримка коаліційних партій у Німеччині падає, популярність самої Меркель залишається досить високою. Кандидатура наступника Меркель є важливою для майбутнього її канцлерства. Саме від цієї людини залежить, чи зможе Меркель втриматись у кріслі запланований термін. Оглядачі кажуть, якщо партійний з’їзд обере лояльну до Меркель фігуру, її відхід від влади пройде спокійно та на задовільних для неї умовах.

Такою прийнятною кандидатурою може стати генеральний секретар ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер, яка своєю нинішньою посадою завдячує номінації від Меркель. Крамп-Карренбауер вважається улюбленою кандидаткою канцлерки, у неї схожий прагматичний політичний стиль.

Бажання очолити ХДС висловили і двоє внутрішньопартійних опонентів Меркель. Консервативний міністр охорони здоров’я Єнс Шпан у минулому часто критикував канцлерку за стиль її керівництва та висловлював невдоволення міграційною політикою. За посаду хоче поборотись і колишній голова фракції ХДС в Бундестазі Фрідріх Мерц. Свого часу Меркель, підіймаючись кар’єрними східцями до канцлерства, витіснила його з великої політики. Тепер він прагне повернення і цілком може зробити останні місяці Меркель нестерпними.

А те, що однопартійці здатні протягнути незручну для Меркель кандидатуру, практично не викликає сумнівів. Зовсім нещодавно її фаворит Фолькер Каудер провалився на виборах голови фракції ХДС у Бундестазі.

Коаліція під питанням

Та навіть якщо Меркель зможе згладити гострі кути у лавах своєї партії, це ще не гарантує безпечного завершення її канцлерства. Причина – у непростих партнерах. Співпраця з СДПН ніколи не була легкою, а тепер керівництво соціал-демократів змушене пояснювати прихильникам, чому після серії виборчих невдач партія продовжує роботу в коаліції. Саме на партнерство з Меркель вони покладають відповідальність за катастрофічні падіння рейтингів.

Останні опитування свідчать: соціал-демократів підтримує лише 14% населення. Це при тому, що ще рік тому на парламентських виборах за них проголосували 20,5%. "За катастрофічну картину коаліції відповідальний тільки блок Меркель", – заявив після поразки у Гессені депутат від СДПН Йоганнес Карс. Лідерка соціал-демократів Андреа Налес не стала оголошувати про розрив із блоком Меркель. Але – заговорила мовою ультиматумів.

Вона вимагає від партнерів реалізації дорожньої карти із нагальних для виборців проблем: реформи ринку праці, захисту клімату, європейської політики. В іншому разі погрожує припинити альянс.

Щоправда, серйозність таких погроз – сумнівна. Розвал коаліції і дострокові вибори соціал-демократам зовсім не вигідні через гарантований провал. Хоча тиск на керівництво з боку внутрішньопартійних опонентів, особливо з молодіжного крила, залишається значним.

Не виключено, що зміни відбудуться й у керівництві третьої учасниці коаліції – християнських соціалістів. Лідером ХСС продовжує залишатись міністр внутрішніх справ Горст Зеєгофер. Після провалу на виборах у Баварії йому пророкували скору відставку. Криза у рядах християнських демократів активізувала й опонентів Меркель з-поза коаліції. Голова Вільної демократичної партії Крістіан Лінднер закликав до негайної відставки Меркель. У вільних демократів – свій інтерес. Вони прагнуть як перевиборів, так і потенційного переформатування уряду з надією потрапити в нову коаліцію. Така нагода у них була в 2017-му, але тоді відмовились від коаліції "Ямайка" на тлі суперечностей з Меркель. Без неї, сподіваються вільні демократи, "Ямайка" отримає другий шанс.

Джерело.