У Білорусі на акціях протесту через попередні результати виборів президента, за якими переміг чинний президент Олександр Лукашенко, затримали кілька сотень осіб.
Як повідомив «Суспільному» білоруський правозахисний центр "Вясна", лише у Мінську силовики затримали близько 300 осіб, в інших містах — кілька сотень. Точну цифру у центрі поки назвати не можуть, списки постійно оновлюються.
Більшість людей були затримані у день виборів — 9 серпня, однак деякі з них — 8 серпня й відтоді не виходять на зв'язок. Серед затриманих є виборці, мітингувальники, спостерігачі та журналісти. Як пише білоруське бюро "Радіо Свобода", о 02:00 10 серпня прессекретарка Міністерства внутрішніх справ Вольга Чамаданава заявила, що "несанкціоновані мітинги ще не закінчені", тому МВС не може порахувати затриманих. Арешти продовжувались і після цього.
У лікарні швидкої допомоги повідомили виданню, що не можуть назвати кількість постраждалих, пояснивши це відсутністю керівництва. Свідки кажуть, що бачили щонайменше 10 поранених.
Згодом правозахисний центр "Вясна" повідомив, що у Мінську загинув чоловік, який брав участь в акції протесту у білоруській столиці ввечері 9 серпня та у ніч на 10 серпня. Він отримав травму мозку, несумісну з життям, після того як його збила спецтехніка на проспекті Переможців. Медики швидкої допомоги, які прибули на місце події, не змогли його врятувати.
Під час заворушень у Мінську було кілька організованих розгонів із застосуванням пістолетів та щитів, легких та шумових гранат та інших спеціальних засобів. Журналісти побачили кількох поранених. Щонайменше 10 гранатометів та шумів було застосовано перед кореспондентами.
Також повідомляється про щонайменше одного постраждалого, який знаходиться у тяжкому стані.
Кореспондетка Суспільного з Мінська Наталія Гуменюк повідомила, що мітингувальники перекрили один з найбільших проспектів країни. Для того, щоб їх відтіснити, знадобилося дві-три години, бо люди будували барикади дуже швидко. При цьому до середини ночі було чутно вибухи світлошумових гранат.
Як повідомляє білоруська "Белта" з посиланням на голову Слідчого комітету Білорусі Івана Носкевича, у Білорусі вже порушили кримінальні справи проти мітингувальників за ст. 293 КК Білорусі через протести напередодні дня виборів та насильство до працівників міліції, організаторам акцій загрожує від 8 до 15 років позбавлення волі. Правоохоронці вилучили записи з камер спостереження і продовжують шукати причетних до організації протестів.
Опозиційна кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська закликала міліцію та війська зупинити насильство.
"Я хочу попросити міліцію і війська пам'ятати про те, що вони частина народу. І попросити своїх виборців – запобігайте провокаціям, не потрібно давати привід до застосування до вас насильства. Я знаю, що білоруси прокинуться завтра вже в новій країні і сподіваюся на те, що завтра будуть тільки хороші новини. Будь ласка, зупиніть насильство. Перш за все, офіцери, я знаю, що ви можете це зробити", — цитує її звернення TUT.BY.
Водночас Лукашенко досі не зробив жодної заяви щодо попередніх результатів президентських виборів і протестів, які почалися після оголошення результатів екзитполів, востаннє його бачили під час голосування 9 серпня. Тоді він сказав, що "ситуація на виборах не вийде з-під контролю", а від "завтрашнього дня країна не опиниться в хаосі чи громадянській війні".
Місцеве видання "Подъем" заявило, що телефон прессекретарки Лукашенка Наталії Ейсмонт вимкнений.
Тим часом вже три країни Європейського Союзу засудили зачистки, затримання та насильство у Білорусі. Зокрема спільну заяву опублікували президенти Польщі та Литви Анджей Дуда та Ґітанас Науседа.
"Як сусіди Білорусі, ми закликаємо білоруську владу повністю визнати та дотримуватися основних демократичних стандартів. Ми закликаємо утримуватися від насильства та поважати основні свободи, права людини та громадянина, включаючи права національних меншин та свободу слова", — цитує "Польське радіо" спільну заяву очільників Дуди та Науседи.
Вони вважають, що "діалог — це завжди найкращий метод забезпечення соціального розвитку та обговорення реформ та політичних дій" і зазначили, що тісніша співпраця з Європейським Союзом є в інтересах Білорусі.
"Ми ставимося до суверенітету та незалежності Білорусі з максимальною повагою і сподіваємось, що існуватимуть умови для поглиблення співпраці з суспільством та державними установами Білорусі", – написали вони.
Міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде також засудила насильство щодо протестувальників на вулицях Білорусі.
"Викликають тривогу повідомлення про неприпустиме насильство щодо протестувальників у Білорусі. Сьогодні ввечері (9 серпня — ред.) я розмовляла з представниками білоруської опозиції і громадянського суспільства і ще раз підтвердила незмінну підтримку Швецією народу Білорусі", — написала вона у Twitter.
Вона додала, що Швеція продовжить стежити за ситуацією разом з партнерами з Євросоюзу.
