Другий тиждень поспіль у США відбуваються протести, спричинені смертю чорношкірого охоронця Джорджа Флойда. Протестувальники звинувачують поліцію у надмірній жорстокості та вимагають рівного правосуддя для всіх. Подекуди протести переходять у заворушення, мародерство та жорстокі сутички. Журналісти виділили 10 головних цифр, які допоможуть зрозуміти, що саме зараз відбувається в Америці.
9 днів тривають протести, викликані загибеллю 46-річного чорношкірого американця Джорджа Флойда.
Поліція затримала чоловіка 25 травня у Міннеаполісі штату Массачусетс за підозрою у розрахунку підробною 20-доларовою банкнотою, якою американець нібито розрахувався у магазині за пачку сигарет. Раніше Флойд щонайменше 5 разів опинявся у в'язниці, але у 2014 році переїхав до Міннеаполіса та відтоді не притягався до відповідальності. Того ж дня в інтернеті з'явилися зняті перехожими кадри з останніми хвилинами життя Флойда, на яких офіцер поліції Дерек Шовін душить його коліном. Відео викликали широкий суспільний резонанс та стали причиною протестів, що розпочалися наступного ж дня.
8 хвилин 46 секунд Шовін тримав шию Флойда притиснутою до асфальту.
У цей час затриманий американець благав не вбивати його та говорив, що не може дихати. Протягом чотирьох хвилини Флойд був без свідомості, а з його носа йшла кров. Викликана бригада "швидкої" доправила Флойда до найближчої лікарні, де медики констатували його смерть. За схожих обставин і з тими ж словами у 2014 році в Нью-Йорку помер чорношкірий американець Ерік Гарнер.
Понад 140 великих міст США охопили протести, що розпочалися наступного ж дня.
Після того, як 26 травня перші кількасот демонстрантів пройшли маршем до міського відділення поліції №3 у Міннеаполісі та закидала його камінням, поліція у відповідь застосувала гумові кулі та сльозогінний газ. Невдовзі протести перекинулися й на інші міста країни, серед яких Атланта, Остін, Бостон, Колумбус, Денвер, Детройт, Даллас, Х'юстон, Лос-Анджелес, Маямі, Нью-Йорк, Окленд, Портленд, Орегон, Солт-Лейк-Сіті, Сан-Франциско, Сан-Хосе, Сіетл і столиця США Вашингтон. Деякі з протестів перейшли у заворушення із сутичками та знищенням майна. Масштаб подій порівнюють із протестами весни 1968 року, спричинені вбивством Мартіна Лютера Кінга. Тоді заворушення охопили понад 100 американських міст.
60 тисяч демонстрантів вийшли на акцію протесту лише в рідному місті Флойда Х'юстоні.
Серед протестувальників у Х'юстоні були сестра Флойда ла Тоня та його брат Філонез. Точну кількість американців, що беруть участь у демонстраціях, наразі неможливо, але вона оцінюється у сотні тисяч осіб. Окрім того, демонстрації та протести відбулися й за межами США - зокрема, у Парижі, Брюсселі, Берліні, Афінах, Римі, Амстердамі, Тель-Авіві, Єрусалимі, Токіо, Сіднеї, Окленді, Веллінгтоні та інших, де на вулиці вийшли від кількох десятків до тисяч людей.
Щонайменше 9 300 демонстрантів заарештувала поліція США станом на 3 червня.
Найбільше арештів з моменту початку протестів відбулося у Лос-Анджелесі, де поліція затримала 2700 демонстрантів. Другим за кількістю заарештованих є Нью-Йорк із близько 1500 затриманими. Поліція Далласу, Х'юстона та Філадельфії також заарештувала по кілька сотень людей. Серед затриманих у Нью-Йорку опинилася, зокрема, й донька мера міста Білла де Блазіо.
Понад 170 підприємств у самому лише Міннеаполісі розграбували, пошкодили або спалили демонстранти у перші дні протестів.
Чимало з них щойно відкрилися після пом'якшення карантинних обмежень, запроваджених унаслідок спалаху COVID-19 у країні. Мародери активно розграбовують магазини Apple, Nike та інших великих компаній, але не гребують і невеликими приватними крамницями. У відповідь компанія Apple заблокувала викрадені гаджети, на екрани яких тепер виводиться попередження: "Цей пристрій відключений і відстежується. Місцеву владу буде попереджено".
Щонайменше 13 осіб загинуло, 4 тисячі дістали поранень за весь період протестів.
Попри те, що окремі видання повідомляють про 20 і більше загиблих, поліція притримується більш консервативних оцінок. Двоє загиблих є і серед правоохоронців, а 25 копів дістали поранень під час сутичок лише у Філадельфії.
40 великих міст США оголосили комендантську годину внаслідок заворушень.
Через сутички комендантська година діє у Вашингтоні, Атланті, Нью-Йорку, Клівленді та кількох містах штату Каліфорнія. Зокрема, у Вашингтоні комендантську годину запровадили з 19:00, а у Нью-Йорку - з 23:00 1 червня, згодом подовживши її дію. 29 травня у Вашингтоні через виступи демонстрантів вперше з 1889 року вимкнули зовнішнє освітлення Білого дому.
62 тисячі службовців Національної гвардії США вийшли на вулиці 24 штатів та Вашингтону для патрулювання.
Відповідні прохання спрямували губернатори штатів через нездатність поліції впоратися із протестами самостійно. 1600 нацгвардійців беруть участь у патрулюванні Вашингтоні, а Трамп розглядає можливість залучити до боротьби із заворушеннями й армію США? спираючись на прийнятий у 1807 році закон "Про повстання", який розширює повноваження президента на випадок заворушень. За понад 200 років існування закону його жодного разу не застосовували.
1,7 мільйона дописів у Instagram використовують хештег #GeorgeFloyd.
Про своє обурення расизмом та підтримку протестів заявили десятки американських і світових зірок, зокрема, співачки Леді Гага, Мадонна, Біллі Айліш, Крістіна Агілера, Бейонсе, гурт Radiohead, співак Джастін Бібер, репер Jay-Z, актори Джеймі Фокс та Нік Кеннон, селебріті Кім Кардаш'ян, баскетболіст Майкл Джордан, тенісистка Наомі Осака, боксери Флойд Мейвезер та Ентоні Джошуа, чемпіон UFC Джон Джонс та футбольний клуб "Барселона". Крім того, у пам'ять про Флойда та проти расизму висловився український боксер Володимир Кличко.
