Уявіть собі готельний номер настільки маленький, що в ньому важко навіть пересуватися. Ліжко - високе і незручне. Двері до вбиральні не закриваються і загороджують доступ до туалетного паперу.

Так, такі номери бувають - якщо судити з рецензій відвідувачів готелів на туристичних сайтах.

Проте якщо ви опинитесь у готельному номері, спроєктованому Крістофером Самюелем, не поспішайте залишати негативний відгук. Він навмисно зробив цю кімнату незручною.

"Навряд чи ви захотіли б провести тут більше однієї ночі", - каже Майкл Трейнор, креативний директор Art B&B у Блекпулі, що на півночі Англії. Це міні-готель, в якому 19 кімнат, і кожна - витвір мистецтва.

Створюючи дуже незручну кімнату, Крістофер Самюел прагнув наочно продемонструвати щоденні труднощі, з якими стикаються люди з інвалідністю.

"Звісно, спочатку людям ця кімната здаватиметься кумедною, але якщо вам доводиться жити в таких умовах, то це не так вже й смішно", - каже він.

"Це реальність"

У 2017 році Самюела на три місяці переселили до готелю. Там він стикнувся з серйозними проблемами, оскільки пересувається на візку з електроприводом.

"Якщо називати речі своїми іменами, то дві місцеві ради перетворили мене на безхатька, оскільки не могли домовитися, хто з них платитиме за модифікацію мого житла під мої потреби", - пояснює він.

На цей час Самюела поселили в дешевий готель, який взагалі не був пристосований до його потреб.

"Мені було важко пересуватися кімнатою, там майже не було місця. Щоб в'їхати в кімнату на візку, мені потрібно було "забитися" в невеликий кут, оскільки двері відкривалися назовні, а в отвір візок не проходив. Потім я мав заднім ходом заїхати в кімнату, закрити двері та проїхати навколо ліжка".

"Я не міг сидіти за столом, він був занадто низьким. Мені довелося спати у візку, оскільки я не міг залізти в ліжко. Я не міг користуватися туалетом - там не було місця для візка. Доводилося ходити у відро. Я не міг митися - в номері був лише душ".

Самюел не проти того, що створена ним кімната спочатку викличе в людей посмішку. "На перший погляд, кімната кумедна і навіть дещо театральна. Але це реальність".

"Чому я маю на когось ображатися, якщо ці люди не пройшли через те, через що довелося пройти мені? Ідея в тому, щоб почати говорити про цю проблему, почати про це думати", - додає Самюел.

У створеній ним кімнаті, яка називається "Готель "Ласкаво просимо", ліжко оточене майже метровим бордюром, через який потрібно перелазити щоразу, коли ви хочете лягти спати або, навпаки, встати з ліжка.

Двері до туалету тут не зачиняються - заважає унітаз. Усамітнитися неможливо.

Розетки обладнані таким чином, що, приміром, з легкістю увімкнути телевізор не вийде - для цього доведеться пересувати стіл і стелаж.

"Усі, хто користуються візками, знають, що столи часто бувають занадто низькими, і ми не можемо просунути під них ноги - доводиться сидіти боком. Або вони занадто високі, і тоді до їжі нам не дотягнутися", - пояснює Самюел.

За його словами, цим проєктом він хоче привернути увагу не лише до незручностей, з якими стикаються люди з особливими потребами, а й до сумної ситуації, яка склалася через постійне скорочення фінансування.

"Це ілюстрація результатів жорсткої економії, нестачі житла і того, що бюджети місцевих рад постійно скорочуються", - додає він.

Джерело.