У вищому ешелоні ФСБ розмірковують над підготовкою до виносу Путіна з Кремля. Аналітики ФСБ вирішили, якщо повстань і революцій не уникнути, то їх треба самим підготувати й очолити. На їхню думку, коротка і швидка революція, керована зверху, це саме те, що через два-три роки знадобиться для збереження влади кегебістів, олігархів і криміналітету в авторитеті над Росією.
"Вірною дорогою йдете, товариші", - сказали б Ленін з Мавзолею і Дзержинський з-під стіни Кремля. Вся історія СРСР — це суцільний ланцюжок таких міні-переворотів зверху. Сталін зробив переворот проти "старої гвардії" Леніна, в число якої потрапив і молодий Бухарін. Хрущов з Маленковим зробили переворот з викриттям культу особи Сталіна. Брежнєв і КДБ скинули Хрущова і його висуванців, звинувативши в ухилянні від принципу колективного керівництва державою. Андропов і КДБ влаштували свій переворот із зачищенням проти олігархату Брежнєва відразу після його смерті, але не встигли розвернутися як хотіли. Обрання в 1984 р Костянтина Черненка генсеком КПРС стало контрпереворотом брежнєвців проти андроповців.
Але здоров'я у 73-річного сибіряка Черненка виявилося не сибірським. У 1985 р він залишив цей світ без дозволу партії, андроповці взяли реванш і провели в генсеки Горбачова. Єгор Лігачов, лідер брежнєвців, підсунув в 1985 р Горбачову уральця Єльцина на пост начальника Москви з далеким прицілом на переворот і свій реванш. Але з осені 1987 р Єльцин став виходити з-під контролю і Горбачова, і Лігачова. У підсумку Єльцин став самостійною фігурою і "третьою силою", яка була підтримана радикальним крилом андроповців, які в серпні 1991 р вдало осідлали хвилю повстання проти бездарного перевороту Лігачова з ГКЧП.
Ця хвиля винесла їх на вершину влади й залишила там надовго.
Тепер в ФСБ теж хочуть зловити таку хвилю в той момент, коли вона буде змивати олігархат Путіна, який все більше схожий на обрезклу компанію навколо Брежнєва. Можна навіть сказати, що найближче оточення Путіна утомився від влади й розкоші життя, як і оточення Брежнєва, але на відміну від них, сам шукає шляхи безболісного відходу від справ, а не покладається на волю випадку і марксистську діалектику.
Тому поточне завдання для ФСБ — забезпечити максимум комфорту такого транзиту для всіх цих віп-пасажирів. Включаючи й групу навколо свого високого екс-начальника Миколи Патрушева, який впав у професорський маразм і мріє про відтворення в РФ стану дворян. Примикає до неї "режисер всея Руси" Микита Михалков у 2013 р на пробу навіть попросив реабілітувати кріпосне право і спробував обґрунтувати його корисність і доцільність. ПРО патріархові Кирилу та інших колег в РПЦ теж треба подбати, щоб богобоязливий російський народ не створив з ними чогось непотрібного.
Для вирішення цього завдання ФСБ використовує різні інструменти, серед яких і справжній "пан полковник" Гиркин, що знаходиться в міжнародному розшуку за збитий у 2014 р малайзійський пасажирський літак і не тільки через нього. Гиркин п'ять років не вилазив з Ютуб-каналів радянського імперця Максима Калашникова, поки обидва цього року не заявили, що 9 травня на хід "безсмертного полку" без портрета Сталіна не підуть. Ходити зі Сталіним по Москві їм настійно не рекомендували на одному закритому зібранні. Обидва на це сильно образилися, і Калашников навіть сказав в ютубі, що в РФ настав повний кінець свободи, якщо зі Сталіним пройти на 9 травня не можна. За цю "антипартійну витівку" ФСБ обох надовго відлучила від Ютуб, бо лаяти Путіна і створювати "Комітет 25 січня" для його повалення їм дозволялося, але не виконувати рішення партії, і тим більше їх критикувати, дозволу не було.
Калашников покаявся, став виправлятися, і з липня його стали дозовано випускати в Ютуб. З Гиркин в цей час виникла нова проблема: Міжнародний слідчий комітет у справі про збитий малайзійському літаку зажадав від РФ його видачі й про всяк випадок заявив його в розшук, оскільки не сумнівався, що Кремль його не видасть. В результаті в ФСБ впали в задума: як бути з Гиркин, який фігура розкручена. Шкода виводити його з інформаційного обігу, занадто багато сил і часу вкладено, і вдавати, що Гиркин в Росії більше не живе. Створювати рівноцінний персонаж "з нуля" і швидко — складно.
Вихід ФСБ знайшло, всупереч вічним скаргам Гиркин, що звідти звільнили всіх розумних, включаючи його, і залишили тільки виконавчих дурнів. Гиркин стали робити новий імідж — підпільника-революціонера, який кличе Русь до сокири. Попит на таких на Росії завжди є, а в підпіллі він тому, що його шукають "темні сили" з-за кордону. Сам він так представив ситуацію: в Кремлі думають про мою видачі до Гааги, де мене засудять на 30 років, але відсидіти не дадуть, а видадуть Києву, де повісять як Саддама Хусейна.
Але поки мене не видали до Гааги, я буду вести боротьбу з компрадорським режимом в РФ. Гібридно, не надто логічно, але має вражати дівчат і юнаків.
З цим новим іміджем старий імперець Гиркин і поїхав в Петербург нелегально, де зустрівся з російськими націоналістами в клубі Розанова, щоб наставити тих на шлях істинний. Нацист й імперець Гиркин, що повчає тих, хто хоче Росію для росіян, кричить "Досить годувати Кавказ!" і вимагає від нього відокремитися, — це прикольно саме по собі, і свідчить про бажання ФСБ використовувати націоналістів "в темну".
Головне посилання, який Гиркин передав їм від свого начальства: чи не носитеся з ідеєю національного російської держави, бо воно нікому не потрібно. Не тільки якутам, що він цілком реалістично довів слухачам, а й самим російським десь в Смоленській або в Калузькій області. Дагестанці й башкири взагалі нібито не дадуть російським відокремитися від них без війни.
Так він підвів їх до думки, що витрачати час і сили на боротьбу за російську національну державу нерозумно, а краще витратити їх на збереження існуючої імперії, яку угробив Путін. Попутно Гиркин, схоже, видав експромт від себе, що перетворена РФ повинна стати імперією росіян і татар. Сумнівно, що начальство вже дозволило йому перейменувати РФ в Золоту Орду навпаки. Втім, тему: монголо-татарське іго було ярмом, а корисним симбіозом, в маси стали активно впроваджувати з 2016 р Так що, можливо, я обмовляю на Гиркин і ліцензія на таке перейменування у нього є.
Путін, на думку Гиркин, угробив РФ у 2014 р, коли анексував Крим, замість того, щоб зробити з нього подобу Придністров'я. Особисто Гиркин, нібито зрозумів це ще в березні з розмови з Аксьоновим, але чомусь п'ять років підтримував анексію Криму і лише зараз її засудив, нехай і специфічно. Якщо вже Гиркин почав засуджувати захоплення Криму, то це вкрай символічно і симптоматично.
Далекоглядні люди ще у 2014 р писали та говорили: анексія Криму — це початок кінця РФ. Ось, це вже зрозуміли й в Кремлі. У Ольгіно і на інших фабриках тролів ще не зрозуміли, але це не має ніякого значення. Там взагалі не помічають, як РФ п'ять років мочать санкціями і не тільки, і все чекають "маски шоу" в Ольгине або, коли українська ДРГ наб'є морду Шарію або іншому якомусь тролю в під'їзді. Тоді точно повірять, що РФ мочать. Поки "ольгінца» не поб'ють чи зарплату йому не видадуть, то він вірить, що і з РФ все шляхом.
Зараз в Кремлі дійсно продумують схеми як повернутися назад в стан до 20 лютого 2014 р коли почалося російське вторгнення до Криму. Раптом "прозрів" Гиркин лише озвучив за вказівкою начальства для зовсім "кримнашной" публіки таку "благу звістку" і одну зі схем, по якій це можна здійснити.
Таких схем дві: коротка і довга. На коротку і вказав ретроспективно Гиркин: РФ відділяється від Криму або Крим відділяється від РФ і оголошується новим і незалежною державою. Довга — Москва починає переговори про повернення Криму Україні, але на умовах, схожих з тими, на яких вона хоче повернути нам Приазов'ї та Донецький кряж. Вживаю ці географічні репери, оскільки такої прив'язки як Донбас — Донецький вугільний басейн — вже фізично немає. Вугілля майже обраний, шахти заливає вода, і ЄС до 2030 р, а до 2050 р — Китай і решта світу планують відмовитися від використання вугілля як палива. За фактом такого журналістського репера як Донбас, подібного "іржавому поясу" в США, вже немає. Надалі цей термін буде ще якийсь час жити лише у фахівців з історії економічної географії.
Роздуми й робота ФСБ над схемами повернення Криму Україні та стала причиною раптового "прозріння" Гиркин і доведення до тих мас, у яких він має авторитет. Цей напрямок думок Кремля підтверджують і два інших факту.
Перший, план Кремля переселити з РФ до Криму 300-400 тис. Чоловік до кінця 2020 р Другий, масовий сплеск висловлювань в липні та серпні чиновників з окупаційної адміністрації в Криму в дусі того, що кримчани повинні забути про Україну, що півострів ніколи більше НЕ буде частиною українського материка, тому що ніколи, і т.п. Таке враження, що в Криму готуються до ще одного, так би мовити "референдуму", і почали достроково агітацію. Термінове переселення в Крим великих мас колонізаторів цілком логічно і не залежить від того, яку з двох схем формального догляду виберуть в Кремлі. Цілком логічний і термін переселення. ФСБ, і не тільки воно, прогнозує з 2021 р гостру фазу системної кризи в РФ, і треба встигнути до її початку. Цікаво, коли колаборанти в Криму починають сильно панікувати, що РФ від них відокремиться, то їм для заспокоєння надсилають Медведєва або Путіна. Зараз прислали Путіна — значить все серйозно.
Гиркин теж жваво і переконливо розтлумачував пітерським російським націоналістам про загрозу катастрофи і як з нею боротися, але нічого нового для нас не відкрив.
Всі ті шви, за якими буде розповзатися РФ, були намічені мною та іншими українськими авторами, ще в публікаціях 2018-2019 р, коли стало ясно, що РФ вступає в системну кризу. Деякі просто мовчали, сміялися і робили свою справу. Гиркин до липня 2019 р нічого такого не говорив, і його "прозріння" лише частина нового іміджу, який йому створюють ті "дурні" люди, які залишилися в ФСБ, коли він пішов. Тепер вони "накачують" його аналітикою.
Гиркин від роботи на ФСБ вже не відкрутитися, інакше, таки так, — видадуть в Гаагу. Чи не захочуть в Кремлі отримати чергову ляпас, якщо можна ухилитися і видати його. Він там все одно нічого нового не скаже, майже все, що знав, вже виклав в Інтернет, включаючи фразу "Це я почав війну". Гиркин для Кремля і ФСБ зараз цінний лише як фігура для внутрішньополітичного вжитку в якості потенційного лідера для російських націоналістів.
Поки йому в основному відводять роль провокатора, розігріваючого публіку. З цієї причини Гиркин і ухилився від прямої питання із залу: чому він не очолить рух і повстання проти ненависного Путіна. Спочатку Гиркин послався на вік, геморой і інші болячки, але потім знайшов два більш вагомі причини.
По-перше, сказав, що він лише військовий, який не розбирається ні в економіці, ні в соціології, а тому не може і не повинен керувати державою після повалення Путіна. Відстале все-таки держава РФ. В Україні вже все розбираються у всьому, в тому числі в економіці, і готові завтра стати якщо не президентом, то депутатом Верховної Ради, і відразу навести всюди порядок. Чи не стають тільки тому, що лінь, і ремонт у квартирі п'ятий рік не закінчений.
Друга відповідь Гиркин був — російським націоналістам, патріотам і імперцям взагалі не гоже скидати Путіна, нехай це зробить Навальний, а потім ми скинемо його і направимо РФ по вірному шляху. Він навіть відвів Навальному роль другого Керенського. Тому ми на мітинги не ходимо, і взагалі мітинги, — це пусте, резюмував Гиркин, у якого в активі лише два мітинги "Курили наші" і "дохлі", за його чесним визнанням. Ленін, якого рясно цитував Гиркин, з ним би не погодився, бо любив і мітинги, і перевороти, і розумівся на них.
Більш цікавим інструментом гри ФСБ ніж Гиркин, стає головний редактор "Еха Москви" Венедиктов, що з'явився в Київ. Цікавим, так як через нього будуть грати складну і багатоходову партію, спрямовану як на винос Путіна, так і на захоплення України. Фінал її повинен виглядати приблизно так: в Росії відбулася, нарешті, найправильніша революція, про яку так довго говорили на "Ехо Москви", і тепер дві сестри можуть вільно об'єднатися в братських обіймах і задушити в них ще й Білорусь. Для цього Венедиктов по хамськи вимагає на ресурсах ФСБ в Україні — Страна.UA та у Гордона дозволити йому відкрити в Києві, у Львові й в Одесі офіси "Ехо Москви", змінити закон про мову і квоти на радіомовлення, і терміново забути про всіх загиблих у війні з РФ.
Для початку нехай Венедиктов приїде до Чечні та відкриє офіс в Грозному, де на нього у 2016 р обіцяли спустити собаку Кадирова, пояснивши це так: "Настільки розгавкались деякі" моськи ", що" Ехо "чутно із самої Москви!". Потім Венедиктову і "Ехо Москви" слід вибачитися перед народом України й почати збір коштів для сплати йому компенсацій і репарацій, подібно до того, як це зробили німці, на приклад яких він засилає. Ось тільки навіщо нам в Україні "Ехо Москви", якщо історія московської автократії наближається до свого логічного фіналу? На даному етапі наявність офісів "Ехо" в Україні буде лише підтвердженням тези Кремля, — мітинги в Москві організовують з Києва. Воно нам треба?
