Настала спека!
Незначні опади впродовж довготривалого часу та зниження рівня питної води у криницях – це сьогодення. Окрім цього додайте фактор, пов’язаний з підвищеним рівня впливу сонячної енергії - так звані магнітні бурі, це все має вплив на самопочуття та здоров’я людини.
Тривалий час перебування людини на сонці може викликати тепловий або сонячний удар.
Тепловий сонячний удар – це патологічний стан, що супроводжується сильним головним болем, головокружінням, загальною слабкістю, зблідненням, сповільненням рухів. Можливі нудота, блювання, короткочасна втрата свідомості, підвищення температури тіла до 40 – 410С. При подальшому впливі високих температур, шкіра обличчя, губ синіє, посилюється задуха.
ПЕРША ДОПОМОГА:
- людину, що отримала тепловий чи сонячний удар, потрібно покласти у прохолодне місце, підійняти її голову, розстебнути одяг. На лоб покласти холодні компреси і змочити одяг водою;
- якщо людина не знепритомніла, корисно дати їй міцний холодний чай, воду;
- у випадку зупинки дихання і серцевої діяльності необхідно до прибуття лікаря почати зовнішній масаж серця і штучну вентиляцію легень;
- для запобігання перегріванню на сонці голову обов`язково слід прикривати світлим головним убором, що добре відбиває сонячні промені.
Сонячний удар – різновид теплового. Він виникає в тому випадку, коли людина з непокритою головою тривалий час знаходиться під прямим сонячним промінням. Його виникненню сприяє загальне перегрівання організму.
ПЕРША ДОПОМОГА:
- швидко перенести потерпілого в прохолодне місце, покласти на спину, піднявши дещо ноги, зняти або розстебнути одяг. Змочити голову холодною водою або покласти на неї змочений холодною водою рушник, холодні примочки на лоб, тім`яну ділянку, потилицю, на пахові, підключичні, підколінні, пахвові ділянки, де зосереджено багато кровоносних судин. Можна зробити вологе обгортання, або протерти тіло потерпілого шматочком льоду, облити його прохолодною водою, але обережно і не довго;
- температура тіла потерпілого не повинна бути нижча від 380С. Якщо людина не втратила свідомість, їй потрібно дати міцного холодного чаю, або холодної підсоленої води (1/2 ч.л. солі на 0,5 л. води);
- у важких випадках слід одразу зважити на характер дихання потерпілого, перевірити чи не порушена у нього прохідність дихальних шляхів. Виявивши, що язик запав, а в роті є блювотні маси, повернути голову потерпілого на бік і очистити порожнину рота бинтом або носовою хустинкою, накрученою на палець;
- якщо дихання слабке, або його немає, терміново почніть робити штучне дихання методом “рот у рот” чи “рот у ніс” до появи самостійного глибокого дихання. Якщо відсутній пульс, а зіниці розширені і не реагують на світло, слід провести весь комплекс реанімації – штучне дихання і непрямий масаж серця.
У спекотний період зростає ймовірність захворювання кишковими інфекціями.
Щоб уникнути їх, насамперед, потрібно дотримуватись правил гігієни. Особливо це стосується людей, що виїжджають на відпочинок до водойм.
Найбільша небезпека – непроточні водойми (озера, ставки). У них накопичується багато небезпечних для людини речовин у тому числі тих, які здатні викликати розлади кишково-травневого тракту, а також надати вашому здоров’ю важких хвороб таких як лептоспіроз, гепатит, зараження гельмінтами тощо.
Щоб уникнути захворювань та зберегти своє здоров’я дотримуйтесь елементарних правил гігієни!
Основні правила колективної та особистої гігієни:
- перед вживанням їжі мийте руки з милом;
- овочі, фрукти мийте проточною водою;
- запобігайте забруднення харчових продуктів, не забувайте про їх термічну обробку;
- після купання обов’язково прополощіть ротову порожнину чистою водою;
- користуйтесь водою тільки з перевірених джерел як для пиття так і для приготування їжі, миття посуду;
- не купуйте продукти харчування на стихійних ринках в осіб, які не мають санітарного дозволу на торгівлю та сумнівної якості;
- розливне молоко обов’язково кип’ятіть;
- при ознаках захворювання (пронос, блювота) звертайтеся за медичною допомогою.
Бережіть своє здоров’я і життя!
Сергій Небеснюк – майстер виробничого навчання навчально-консультаційного пункту у м. Кам’янець-Подільському Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області
