Хтось знає цю споруду як палац, хтось як центр творчості, хтось як дім піонерів. Однак, мало хто знає про історію цього будинку, навіть попри те, що  в нашому місті подібних архітектурних споруд, особливо на Новому плані – одиниці.  Сьогодні, ми при відкриємо таємниці минулого цієї пам’ятки архітектури та розповімо як використовується вона в наш час.

Кам'яний будинок в стилі модерн з вежею, колонами, балконами та рослинними  орнаментами схожий на замок. Над дверима головного входу виготовлений з металу та скла декоративний дашок з мереживною скульптурою у вигляді жар-птиці. Історично у будинку розміщувалось вісімнадцять кахельних печей, проте з них збереглись лише сім. Всі вони відрізняються за кольором та мають особливий орнамент та форму. З заходу будинку розташований сад з фонтаном, квітником та скульптурою журавля.

Перед Першою світовою війною, а саме в 1914 році Карл Дембицький продав будинок католицькому ксьонзу Садовському. Після революції та зміни влади пам’ятка архітектури неодноразово змінювала своє призначення. В 30-ті рр. тут розміщувався педагогічний технікум, а напередодні Другої світової війни в будинку розташувався палац піонерів, який функціонував до 1991 року.

Після проголошення незалежності України Палац піонерів було перейменовано у Центр дитячої та юнацької творчості, до якого було включено й станцію юних техніків, яка раніше функціонувала окремо.

За більш ніж сторічне існування  палац практично зберіг свій первісний вигляд: двері, вікна, плитка та перекриття. Ремонтні роботи та осучаснення будівлі не суттєво вплинули на архітектурний ансамбль садиби. Сьогодні, стіни палацу прикрашають дитячі роботи, нагороди та світлини, кількість який щороку зростає.

Автор матеріалу: Катерина Аносова