4 червня 2020 року до Кам'янця-Подільського з робочим візитом завітав президент України Володимир Зеленський. Мета приїзду – обговорення з представниками туристичної галузі України сучасного стану та перспектив розвитку туризму в нашій державі. 

Засідання тривало близько півтори години й здебільшого нагадувало передвиборчі зустрічі Зеленського з експертами. Розмова зводилася до того, що представники туристичного бізнесу давали поради, як необхідно розвивати туристичну галузь, а президент уважно слухав та нотував висловлені бізнесменами думки. Однак сам Зеленський висловив надзвичайно слушну думку про необхідність створення в Україні т.зв. "Туристичних магнітів" – опорних пунктів для розвитку туризму. 

В ході тривалої розмови учасники зустрічі неодноразово вступали в дискусію між собою, що зайвий раз підтверджує наявність різного бачення туристичного майбутнього України. Однак всі, в тому числі й президент України погоджувалися з тезою про те, що на сьогоднішній день відсутня єдина загальнонаціональна програма розвитку туристичної галузі в Україні, а також те, що державні органи влади не надають жодної підтримки для розвитку в країні туристичного бізнесу. 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Відзначимо, що головним документом, який регулює діяльність у сфері туризму, є Закон України "Про туризм", який прийнятий у далекому 1995 р. У подальшому він зазнав низку змін, але на сьогодні не регулює цілий ряд питань, актуальних для ринку туризму. Про необхідність внесення змін до закону також говорили й під час зустрічі в Кам'янці-Подільському, однак коли саме народні обранці візьмуться за його опрацювання невідомо.   

Поряд із цим за часи незалежності України спостерігається постійна реорганізація відомств, що забезпечують державне регулювання туристичною діяльністю. Так, сфера туризму України перетерпіла вже одинадцять змін підпорядування центральним органам влади, відповідальних за її розвиток. 

У деякі роки туристична галузь була підпорядкована Кабінету Міністрів шляхом створення спеціальних відомств – таких, як: 

• Головінтурист України (до 1988 року);
• Державний комітет по туризму (1993-2000 рр.);
• Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму (2000-2001 рр.);
• Державний департамент туризму (2001-2002 рр.);
• Державна туристична адміністрація (2002-2006 рр.);

Двічі туризм відносився до юрисдикції міністерств, у тому числі до структури Міністерства культури і туризму, в рамках якого діяла Державна служба туризму і курортів (2006-2010 рр.), а також до Міністерства інфраструктури, де функції національної туристичної адміністрації виконувало ДАУТК – Державне агентство України з туризму і курортів (2010-2014 рр.). 

Протягом 2015-2019 рр. реалізацію політики у сфері туризму виконував Департамент туризму та курортів при Міністерстві Економічного Розвитку і Торгівлі України. 

Остання реорганізація галузі відбулася у грудня 2019 року, коли туризм було підпорядковано новоствореному Державному агентству розвитку туризму, яке підпорядковується Міністерству культури, молоді та спорту. Сьогодні відомство очолює МАР’ЯНА ОЛЕСЬКІВ, яка раніше працювала в Одеській міськраді як керівниця відділу туризму. З березня 2016 року працювала директоркою львівського "Центру розвитку туризму".  

На даний час говорити про ефективність роботи Державного агентства розвитку туризму передчасно. Варто відзначити, що сьогодні навіть відсутній офіційний веб-портал агентства, натомість працює лише малочисельна сторінка у Facebook (не більше 2000 підписників). 

Поряд із цим слід враховувати, що у зв'язку із економічними негараздами в державі, було прийнято рішення внести зміни до бюджету України, відповідно до яких всі кошти, які були закладені для фінансування вітчизняної туристичної галузі на 2020 рік, а це 240 млн грн, було перекинуто на інші потреби. 

Тобто фактично сьогодні держава жодним чином не фінансує туристичну галузь і як мінімум на найближчий рік така тенденція збережеться.

ТУРИЗМ ПРИБУТКОВА ГАЛУЗЬ

Туризм впродовж останніх десятиліть став однією з  важливіших сфер  економіки, яка забезпечує десяту частину всього світового валового продукту. Як свідчить статистика у 2017 році Україна заробила на іноземних туристах 1,261 млрд дол. Поряд із цим туристична галузь за цей же рік принесла Польщі майже вдесятеро більше – 9,9 млрд євро. 

Щоб зрозуміти на прикладі Кам'янця-Подільського яким чином можна збільшити прибутки від туристичної галузі слід спершу визначити, де проходить розмежування відповідальності між державною та місцевою владою.

ЯКА РОЛЬ ТА ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВИ В РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ КАМ'ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО? 

АВТОШЛЯХИ

Окрім того, що держава повинна опікуватися підтримкою туристичної галузі як такої на неї покладається завдання зі створення та підтримки належної інфраструктури. Насамперед мова йде про автошляхи. Як відомо наявність якісних автомобільних доріг позитивно впливає на відвідуваність туристичних місць. На жаль, за роки незалежності автошляхи, які з'єднують Кам'янець-Подільський насамперед з обласними центрами (Чернівці, Тернопіль, Хмельницький, Вінниця) перебувають в незадовільному стані. Однак з 2015 року в Україні розпочалося їх довгоочікуване відновлення. Заплановано, що ділянку між Хмельницьким та Кам'янцем-Подільським буде повністю відремонтовано до кінця поточного року. Відносно інших напрямків, в тому числі автодороги до міста Чернівці, відзначимо, що в цьому році проведення ремонту не передбачено. Особливо складна ситуація на відрізку автодороги Кам'янець-Подільський-Жванець. 

Поряд із цим, слід відзначити низьку якість доріг місцевого значення, якими також повинна опікуватися держава. Це в свою чергу не дозволяє туристам активно відвідувати історично-культурні місця регіонального значення. До прикладу, автодорога Кам'янець-Подільський – Стара Ушиця перебуває в жахливому стані. 

ЗАЛІЗНИЦЯ

Через Кам'янець-Подільський наразі курсують 4 поїзда:

• Потяг № 770/769 «Подільський експрес» Кам'янець-Подільський — Київ (щоденно, денний прискорений)
• Потяг № 140/139 Кам'янець-Подільський — Київ (через день, нічний пасажирський)
• Потяг № 118/117 «Буковина» Чернівці — Київ (щоденно, нічний швидкий), з безпересадковим вагоном Київ — Бухарест (1 раз на тиждень).
• Приміський потяг Ларга-Гречани.

Відсутність безпересадкового залізничного сполучення з містами Західної та Східної України негативно впливає на відвідуваність міста туристами саме цим видом транспорту. Також важливо, що Кам'янець в більшості маршрутів є кінцевою зупинкою. У зв'язку із цим важливо, щоб на державному рівні було прийнято ряд рішень, які б дали змогу з'єднати місто із іншими регіонами країни – насамперед з Західним, зокрема з містом Львів, яке є центральними воротами до України для іноземних туристів. 

АЕРОДРОМ

Найскладніша ситуація з авіасполученням, адже його наразі взагалі немає. Аеропорт в с. Кам'янка не здатен приймати пасажирські літаки. Про реконструкцію летовища наразі мова не йде. Єдиний на сьогодні можливий варіант авіасполучення – через місто Чернівці, однак відсутність безпосереднього залізничного сполучення з містом Кам'янець-Подільський, а також неякісне дорожнє покриття гальмують розвиток подібної туристичної кооперації між містами та регіонами. 

ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ МІСТА В МЕДІАПРОСТОРІ

Важливо, щоб держава забезпечувала створення та поширення інформаційних матеріалів про туристичні місця України, в т.ч. про Кам'янець-Подільський на загальнодержавному та міжнародному рівнях. 

ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Практика показує, що міський бюджет Кам'янця-Подільського не в змозі забезпечити повноцінне збереження та утримання історичних об'єктів. До прикладу – протягом декількох років триває ремонт муру фортеці. Капітального відновлення потребують низка інших архітектурних об'єктів – Кушнірська башта, Домініканський костел Св. Миколая, Турецький міст, Костел святого Михаїла та багато інших. 

Наразі держава не надає жодної фінансової допомоги спрямованої на збереження подібних об'єктів. Поряд із цим на території Поділля без належної уваги та підтримки перебувають сотні інших історико-архітектурних споруд, які внаслідок такого ставлення та бездіяльності з кожним днем перетворюються на руїни. 

ПЕРСПКТИВИ

Незважаючи на всі складнощі, на сьогодні Кам'янець-Подільський є одним із лідерів за популярністю серед туристів як вітчизняних так і іноземців. Однак це не межа, й для того, щоб краще зрозуміти, яким чином можна збільшити кількість відвідувань туристами нашого міста слід дати відповіді на два запитання:

1. Що необхідно зробити, щоб турист відвідав в першу чергу Кам'янець-Подільський?
2. Як зробити його перебування в місті тривалим, цікавим та комфортним, щоб в майбутньому турист захотів знову приїхати сюди та порекомендувати приїхати іншим.

З ПЕРШИМ ПИТАННЯМ ПРОСТІШЕ:

• Наявність детальної інформації про місто в медіапросторі (реклама);
• Доступність (шляхи приїзду, ціни);

Щоб вирішити ці завдання необхідна активна співпраця між всіма органами влади та представниками бізнесу. Особливо це стосується питання доступності (оскільки без допомоги держави неможливо створити необхідну інфраструктуру). Що ж до інформативності то при правильному підході, з використанням сучасних інформаційних технологій це можна вирішити в короткі терміни (до прикладу створення єдиного веб-порталу, де б була повна інформація на більшості мов світу про місто, його історію, інтерактивні екскурсії, активність в соціальних мережах, реклама та радіо та телебаченні). На сьогодні в цьому напрямку здійснюється лише друк поліграфічних матеріалів. Зокрема, минулого 2019 року міська рада витратила на ці потреби більше 300 тисяч гривень, однак говорити що ці кошти були витрачені ефективно важко. 

Що ми маємо на сьогодні?

1. Єдина стабільна туристична послуга – піші екскурсії Старим містом;
2. У зв'язку із проведенням фестивалів розвинутий подієвий туризм, однак в осінньо-зимовий період часу в місті фактично відсутні туристи; Хоча наше місто по дорозі до відомих карпатських курортіві логічно було б створити мету приїзду до нього взимку .
3. Недостатня кількість музейних об'єктів (лише Стара Фортеця, Ратуша, Галерея мистецтв, Музей Старожитностей);
4. Відсутність комунікації між різними частинами міста (Польські, Руські, Старе місто не з'єднані доступними шляхами); немає навіть елементарного ознайомлення про ці райони міста для туриста.
5. Повільна реставрація Старого міста, погана якість доріг;
6. Відсутність громадських вбиралень;
7. Недостатня кількість ліжко-місць для туристів (близько 3 000);
8. Відсутність місць для паркування які охороняються
9. Повністю або частково відсутні наступні види туризму:
   • Рекреаційно-оздоровчий;
   • Спортивний туризм;
   • Паломницько-релігійний;
   • Екотуризм;
   • Пригодницький (екстремальний);
   • Науково-пізнавальний;
   • Купально-пляжний;
   • Економічний.

 Які є ідеї?

1. Повністю змінити підхід до системи організації органів, які відповідають за туристичну галузь. Необхідно створити окремий департамент (чи управління) до якого необхідно включити:
   • Відділ з охорони культурної спадщини;
   • З департаменту гуманітарної політики перевести в новостворений департамент музей-заповідник та його об'єкти;
   • Включити до департаменту – фахівців ЖКГ, архітектури, економіки інфраструктури, "НІАЗ", "Подільські товтри", релігійних організацій, ВНЗ міста. 
2. Створити інститут старости СТАРОГО МІСТА.

Що це дасть? –  швидке та ефективне вирішення поставлених завдань з розвитку туристичної галузі. (Як приклад, управління як окремий структурний підрозділ працює в м. Львів.) 

3. На першому етапі роботи новоствореного органу виконавчої влади необхідно визначити основні пріоритети. Можливі із них:

• Визначення наявного стану розвитку туристичної галузі в місті та створення цілісної концепції її майбутнього;
• Створення переліку першочергових реставраційних робіт та обсяги їх фінансування в тому числі з врахуванням ЖКГ потреб;
• Напрацювання системної взаємодії із центральними органами влади та органами місцевого самоврядування інших міст України, які відповідають за туристичну галузь;
• Окремо необхідно провести роботу із представниками туристичного бізнесу, налагодити тісну взаємодію, переглянути фінансово-економічну складову взаємовідносин (оренда, купівля-продаж, податки і т.п.);
• Створення основного медійного інтернет-ресурсу;
• Перегляд заміна або видалення вже існуючих й не популярних фестивальних подій, що дасть змогу сконцентрувати фінансові ресурси на розроблення та втілення більш економічно вигідних великих, багатоденних проектів.

4. В перспективі роботи необхідно сконцентрувати свої сили та ресурси на розширення наявних та створення нових видів туристичних послуг. Серед них особливу увагу слід приділити:

    

ПАЛОМНИЦЬКО-РЕЛІГІЙНИЙ ТУРИЗМ (В Т.Ч. НАУКОВО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ)

У Кам'янці-Подільському – велика кількість храмів та культових місць. 

• Важливе значення має – Кафедральний костел. Окрім того, саме тут можна створити унікальний "туристичний магніт" – арка бажань. Необхідно створити міф про те, що під час дотику до хреста, який знаходиться на стіні споруди обов'язково буде здійснене бажання. Міф слід поширювати за допомогою реклами як на внутрішньо українському так і на міжнародному рівнях, що дасть змогу привернути велику кількість паломників.
• Ще одним "магнітом" може стати масове поховання євреїв, 85 тисяч розстріляних нацистами в серпні 1941 року. На сьогодні в Кам'янці-Подільському про цю тему взагалі воліють не згадувати. Саме тому, необхідно створити музей та маршрут пам'яті, який простягатиметься з території Старого міста до мкр Жовтневий. На певних ділянках маршруту  встановити тематичну інформацію, а саму дорогу встелити "бруківкою спотикань". Зважаючи на те, що тут були розстріляні євреї з європейських країн (Угорщина, Словаччина, Польща) необхідно проводити активну медіа кампанію саме в цих країнах, а також в Ізраїлі, США та Канаді.  Розшукати родичів загиблих шляхом публікацій в центральних  засобах масової інформації в тих країнах звідки були доставленні на розстріл .
• Спрямувати сили та ресурси на реставрацію існуючих діючих храмів – Домініканський костел, Костел святого Михаїла та відбудову зруйнованих – Український собор (вул. Татарській). Вірменський собор. Також слід розглядати можливість побудови мечеті, яка б символізувала період перебування Кам'янця-Подільського під владою Османської імперії (1672-1699 рр). На основі цього необхідно створити туристичний маршрут, який символізував могутність Туреччини під назвою – "Кам'янець – форпост османів у Європі".
• В кінцевому підсумку всі храми та культові споруди повинні бути об'єднані в один туристичний маршрут під назвою "Кам'янець – Боже місто на Землі".

ЕКОТУРИЗМ, ПРИГОДНИЦЬКИЙ (ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ), КУПАЛЬНО-ПЛЯЖНИЙ;  РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧИЙ

Перелічені види туризму є надзвичайно спорідненими. Враховуючи унікальні природно-географічне положення Старого міста, яке оточує Смотрицький каньон тут можливо створити:

• Бази відпочинку, атракціони, ресторани, кафе;
• Місця для купання та активного водного відпочинку;
• Зоопарк;
• Природоохоронні зони (з залученням НПП "Подільські товтри").
• Розвинути базу для активного відпочинку прихильників гірського туризму.
• Також слід розглянути можливість з'єднати через територію каньйону різні частини міста та села. Зокрема в умовах децентралізації та приєднання с. Смотрича до міста виникає можливість з'єднати протилежний берег річки через каньйон за допомогою фунікулеру та створити оглядовий майданчик поблизу "Каменів 7 культур" з подальших рухом до Нового замку та Старої фортеці через мкр. Підзамче.
• Поряд із цим в напрямку рекреаційно-оздоровчого туризму існує можливість активної співпраці на районному рівні з ОТГ, які повинні взяти на себе обов'язок з забезпечення відпочинку на р. Дністер, турбазах, санаторіях.

СПОРТИВНИЙ ТУРИЗМ

На жаль за роки незалежності розвиток спорту та спортивної інфраструктури ігнорувався. Однак в світовій практиці спортивний туризм в змозі приносити величезні прибутки. На першому етапі необхідно створити належну спортивну матеріально-технічну базу:

Пріоритетне завдання - закінчити реконструкцію Центрального стадіону.  Однак також необхідно розглянути можливість його закриття та перенесення на іншу територію. Це по-перше дасть можливість не тільки збудувати новий спортивний об'єкт, який відповідатиме всім сучасним європейським стандартам, але й забезпечити формування навколо нього додаткової спортивної інфраструктури – багатофункціонального спортивного комплексу, кортів, басейну, і  т.п. 

• Серед додаткових завдання – створення умов для проведення чемпіонатів України, Європи та світу з різноманітних видів спорту (мотобол, спортивне орієнтування, марафонський біг, змагань з бойових мистецтв, шахів, велоспорту, рибальства (Дністер, Смотрич) і т.п.
• Слід також розглянути можливість створення в місті умов для розвитку професійних спортивних команд. Яскравий приклад – успіх футбольної команди з Волочиська "Агробізнес", яка сьогодні веде боротьбу за вихід в елітний дивізіон – УПЛ. Безпосередній приклад – баскетбольна команда "ДіДіБао", яка в попередньому році здобула перемогу в Другій баскетбольній Лізі України. Проте, домашні ігри першості команда проводила в спортивному залі ДЮСШ №1, який на сьогодні є застарілим.

НАУКОВО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ

Зважаючи на величне історичне минуле Кам'янця-Подільського можна припустити, що такий вид туризму як  науково-пізнавальний сьогодні перебуває на досить високому рівні. Однак на жаль цей потенціал абсолютно не використовується сьогодні для розвитку туристичної галузі в місті. 

Система роботи міських музеїв – пережиток радянських часів, який не відповідає сучасним потребам туристичної індустрії. Необхідно повністю змінити підхід в їх роботі. А саме: 

• Сконцентруватися на створенні потужного музейного об'єкта на території "Казарм Яна де Вітте", які необхідно повністю реконструювати. Переведення туди більшості наявних та на сьогодні ще не розконсервованих предметів культурної спадщини міста. Також необхідно розглянути можливість створення на цій базі тематичного (історичного) комунального або ж приватного готелю.
• Об'єднання всіх музеїв в туристичний маршрут під назвою "Кам'янець – центр зіткнення цивілізацій"
• Також при наявності ВНЗ, інших навчальних закладів необхідно створити умови для збільшення кількості осіб, які в них навчаються, в т.ч. іноземців.
• Розглянути можливість співпраці з іноземними університетами та музеями в напрямку наукової діяльності. Зокрема надання безкоштовно проживання для науковці Європи та світу, а також створення в місті філії закордонних ВНЗ.
• Створення міжнародної кінокомпанії мета якої виготовлення документальних та художніх фільмів.
• Активна робота серед навчальних закладів України з метою популяризації Кам'янець-Подільського туристичного напрямку. Зокрема можливість надання безкоштовних путівок серед школярів та студентів.

ЕКОНОМІЧНИЙ ТУРИЗМ

Особливу увагу слід звернути на створення в Кам'янці-Подільському сприятливих умов для ведення бізнесу та залучення інвестицій. 

• Перетворення міста на потужну торгівельну базу за рахунок побудови великого продовольчого та промислового ринку;
• Окремо слід приділити увагу та створити сприятливі умови для роботи тут IT-сфери.
• Особливо важливо сьогодні надати можливість для розвитку в місті екологічного виробництва та екологічних видів транспорту. Основне завдання - перетворити Кам'янець-Подільський на екологічну столицю України, й залучити сюди представництва іноземних компаній, які займаються створенням та продажом екологічних продуктів.

Перелічені ідеї це лише пропозиції для розвитку туристичної галузі міста. Однак для багатьох зрозуміло, що зміни необхідні.

А які у Вас є пропозиції?

Фото: