Warning: Division by zero in /sata2/home/users/vkkp/www/www.vk-kp.info/libraries/mavik/thumb/resizetype/abstract.php on line 39

Warning: Division by zero in /sata2/home/users/vkkp/www/www.vk-kp.info/libraries/mavik/thumb/resizetype/abstract.php on line 39

Пандемія коронавірусної хвороби може призвести до глобальної кризи психічних захворювань відмічають спеціалісти ООН в галузі охорони здоровя. Як протистояти цілому ряду негативних наслідків пандемії та карантину обговорюємо із лікарем-психіатром КНП «Лікувальний діагностично-консультативний центр» Антоніною Вегерук.

- Тривога замішана на страху - основа інстинкту самозбереження. У багатьох людей цей механізм під час пандемії працює у режимі нон-стоп. Тут можуть бути дві реакції - залишатись з холодною головою, або зануритись у паніку. В останньому випадку психіка може постраждати - починає розповідь Антоніна Василівна.
Під час карантину деякі прошарки суспільства особливо підлягають психічним розладам. Це стосується дітей, молоді, які ізольовані від навчальних закладів, друзів; медиків, що бачать багато хворих та помираючих людей; людей груп ризику.
Страх втратити контроль над ситуацією і не справитись із нею – головна причина цілого ряду психічних захворювань, одна із них тривожність. Вона починається з того, що людина не знає, чого очікувати, хвилюється про майбутнє. Саме такі відчуття породжує ситуація з коронавірусом. Але нехай люди порівняють і іншу статистику. Скільки помирає від інсультів, інфарктів, онкології? Якщо людина постійно слухає неприємну інформацію пов’язану зі здоровям, то це супроводжується страхом, тривогою, панікою в залежності яка у кого нервова система. Один може протистояти інформації, у іншого починаються проблеми зі здоровям.
- Що б Ви порадили людям, аби вони не втратили психічну рівновагу?
- Дивіться і читайте менше новин та ретельно обирайте їх джерела. Обмежте час, який витрачаєте на інформацію, яка не впливає на вас позитивно.
Слухала лекцію професорки, яка повернулась з Китаю. Вона зауважила, що там у ЗМІ негативну інформацію практично не подають. Щодня стається те, на що ми не можемо вплинути: дорожньо-транспортні пригоди, трагічні випадки, невиліковні хвороби, загибель людей. Але не треба, щоб у новинах з початку до кінця говорили саме про це. Негатив не повинен бути домінантою в новинах. Я вважаю, що більшість українських новин побудовані на негативних сенсаціях. Це не правильно, бо така інформація відкладається на підсвідомості і відображається на самопочутті.
Також потрібно відпочивати від соцмереж, заблокуйте усе, що викликає хвилювання. Чим більше втягуєтесь у розмови на кшталт «все пропало, нас накриє коронавірус»,тим страшніше картину малює мозок. Краще замість цього читати книжки.
Якщо є реальні причини, що загрожують здоровю вашому чи близьких, подумайте, як мінімізувати їх. Якщо страх надуманий, відпустіть його і зосередьтесь на сьогоднішньому моменті. Якщо негатив затягує, переключитесь на виконання монотонних домашніх справ.
Сконцентруйтесь на позитиві. Наш мозок гостріше реагує на негатив. Результати досліджень показали, що нівелювати вплив одної негативної події можуть у середньому три позитивних.
Говоріть із рідними та близькими про свої почуття, або зверніться до психолога, психіатра. Відчувати страх та тривогу не соромно. Тим більше, хвилюватись про здоровя своє та рідних. Розмови заспокоюють та допоможуть подивитись на ситуацію під іншим кутом.
Якщо ви в самоізоляції, дотримуйтесь звичного режиму, але старайтесь зробити так, щоб кожен день відрізнявся від іншого.
Нас можуть чекати ще тижні чи місяці пандемії, тож дуже важливо вибиратись на природу і отримувати якнайбільше сонячного світла. Займайтесь спортом, пийте якнайбільше води і добре харчуйтесь.
- А якщо людину застав страх чи тривога?
- Якщо такі відчуття закрались у душу – зупиніться і зробіть глибокий вдих. Постарайте переконати себе, що теперішні відчуття тимчасові і тривога скоро пройде, не дайте розвиватись цьому стану. Сконцентруйтесь на моменті «прямо зараз», адже в цю хвилину все добре. Потім поверніться до моменту, коли накрила тривога, і продовжуйте своє заняття.но _--- новостей,
- Коли людина потребує звернення до психіатра?
- Є закономірність, що до лікарів нашого профілю звертаються в останню чергу. Нещодавно був на прийомі чоловік, який два роки лікувався перед тим, як потрапити до мене. У нього товстезна медична картка, як на його вік, де безліч обстежень. Лікувався у багатьох фахівців, починаючи від сімейного лікаря до кардіолога, невропатолога і так далі. Та коли протягом двох років вже напився безліч препаратів, а ефекту немає - тоді звернувся до психіатра. Як правило до нас приводить не ефективність лікування у спеціалістів інших направлень.
Тут треба згадати фізіологію, що нервові закінчення є всюди. Таке прислів’я, що «Переважна більшість хвороб від нервів» має сенс. Нервові розлади на рівні серця проявляються серцебиттям, у мязах – тремтінням, слабкістю; болі в області шлунка - спазмами, закрепами чи проносами, різними моторними явищами тощо.
- Чи можна самому у таких випадках попити щось заспокійливе?
- Ми тепер здебільшого лікуємось в аптеці, до лікарів не ходимо. Багато хто самостійно намагається впоратись із розладами сну, тривогою, стресами. Там (в аптеках) нас консультують, пропонують ліки. Слава Богу, що психотропні препарати видаються по рецептах, це як спеціаліста мене втішає, бо була б катастрофа. В принципі я не проти вживання рослинних препаратів, вони у не важких випадках знімають легкі розлади психіки. Та якщо бажаного результату немає, треба звертатись до спеціаліста.
- Дякуємо за поради.
Вікторія Гайдамашко.

Джерело.

2ogoloshenya