29 1

Вчора, 5 грудня вся світова спільнота відзначала  Міжнародний день волонтера.

   

День волонтера був проголошений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних  Націй  в грудні 1985 року, а в Україні - День волонтера, започаткований в 1997 році, за ініціативи ради Організації ветеранів України.

Волонтер - це людина яка свідомо, добровільно, безкоштовно допомагає іншим  людям. Так здебільшого записано в різних, посібниках, постулатах, настановах. Може в різних виданнях воно, дещо, по різному звучить, але суті це не міняє. Воно так є, і так мусить бути   – гроші чи якісь матеріальні вигоди тут свого місця не мають. Якщо хочеш чимось допомогти людям – допомагай, Бог все бачить і оцінить кожного, по його заслугам. Сьогодні, коли йде різке розмежування між багатими і бідними, а життя весь час ускладнюється  – питання благодійності, допомоги один одному, соціальної підтримки людей стає все більш актуальним. Але якщо розглядати це питання більш глибше то  воно   завжди було важливим для суспільства, інша справа як відносяться до цієї проблеми в кожній державі.  Ніколи не можна говорити критичним словом про бездомного. В житті все буває.  Бувало - і дуже багаті, успішні люди опинялися на узбіччі життя.  

При раді ветеранів міста Кам’янець-Подільський створено Центр розвитку волонтерського руху «На шляху милосердя», який очолює  Микола Ящук. Микола Андрійович – ветеран праці, заступник   голови ради ветеранів міста, керівник Центру сприяння розвитку волонтерського руху в місті, досвідчений педагог  з багаторічним стажем. Микола Андрійович, як патріот, педагог - вихователь проводить велику виховну, військово-патріотичну роботу серед молодого покоління кам’янчан. Саму активну участь  у справі волонтерського руху приймають голова ради ветеранів міста полковник у відставці Леонтій Рогаль. За  сприяння ради ветеранів міста  особливої актуальності, у цей неспокійний час мають такі важливі документи, як : «Звернення до Президента України», «Звернення до Ради Організації ветеранів України, обласних, районних, міських рад  ветеранів». «Звернення до Прем’єр-Міністра,  міністра оборони України…» Радою ветеранів міста проводяться також  інші серйозні заходи,  спрямовані на та соціальний захист українського народу, збереження миру, спокою та зміцнення обороноздатності нашої держави.

Добрі наміри – добрих людей

Добрі наміри – добрих людей

Добрі наміри – добрих людей

Добрі наміри – добрих людей

Добрі наміри – добрих людей

Добрі наміри – добрих людей

Великий внесок у справу соціального захисту населення зробила і продовжує робити  Заслужений працівник соціальної сфери України,  депутат Хмельницької обласної ради чотирьох скликань, начальник управління праці та соціального захисту населення з 1987 по 2010 роки міста Кам’янець-Подільський, Ректор Університету третього покоління голова первинної ветеранської організації селища цукрового заводу, радник міського голови Надія Підскоцька. Надія Костянтинівна  належить  до когорти тих людей, імена яких золотими літерами будуть навічно вписані  на скрижалях історії, не тільки нашого славного міста Кам’янець-Подільський, але і всього Подільського краю. Саме вона, Надія Підскоцька створила у нашому місті систему соціального захисту людей, мережу соціальних установ для надання соціальних послуг ветеранам, які успішно діють і по сьогоднішній день. Ветерани війни та праці  міста висловлюють також  глибоку вдячність міському голові Михайлу Євстафійовичу Сімашкевичу за постійну підтримку і допомогу. Всіх добрих справ не перелічити, які  зробив міський голова для людей. Добробут та благополуччя людей це на першому місці для міського голови.

На сьогоднішній день у ветеранській організації міста, як одним із напрямків волонтерського руху, працюють за принципом – пенсіонер допомагає пенсіонеру. . Багато зробили наші волонтери, допомагаючи воїнам АТО. Вже не один вантажний автомобіль відправили в зону АТО з продуктами харчування, одежею та ліками.  Серед кращих волонтерів хочеться відмітити Олександру Авраменко, Анатолія Боровського, Валентину Клюс, керівника  молодіжного волонтерського руху  Володимира Барановського,  Валентину Солодковську, Лілю Пермякову, Зою Фтемову, Івана Кошелєва, Анатолія Рудя, Віктора Роїка,  Юрія Повельчука, Олега Гільовського, Валерія Перевознюка,  Галину Грінішину, Зою Запорожан,  Станіславу Дзюбу, Миколу Смолінського,. Дмитра Матуса, Тетяну Смоленську. Робота ця ніколи не припиняється тут, а навпаки, тільки набирає обертів. Надіємося, що у нашому гарному місті,  до цієї справи підключиться набагато більше добрих душею і серцем  людей, які бажають допомогти ближньому своєму. До 75 – річниці визволення України та Великої Перемоги над німецько – фашистськими загарбниками  рада ветеранів міста – голова ради ветеранів Леонтій Рогаль та ТЦСО (нсп) «Турбота» - директор Валентина Солодковська  проводять концерти, виставки, лекції та круглі столи.   До проведення цих заходів долучаються  волонтери  медичного училища, коледжу культури і мистецтв. Добре розвинений волонтерський рух у  ПДАТУ – ректор професор Володимир Іванішин, голова ветеранської організації професор Анатолій Рудь. Доборі справи започаткувала і продовжує робити Спілка Ветеранів Афганістану за активної участі її голови Володимира Дудко. Надіємося, що у нашому гарному місті,  до цієї справи підключиться набагато більше добрих душею і серцем  людей, які бажають допомогти ближньому своєму. До 75 – річниці визволення України від німецько – фашистських загарбників  рада ветеранів міста – голова ради ветеранів Леонтій Рогаль та ТЦСО (нсп) «Турбота» - директор Валентина Солодковська були проведені концерти, зустрічі з ветеранами війни та праці, круглі столи. . До проведення цих заходів долучилися волонтери  медичного училища, коледжу культури і мистецтв. Що  може більше прикрашати, возвеличувати  людину як те, що вона займається благодійністю, допомагає ближньому своєму. Це щось більше ніж просто жити, ходити на роботу  спокійно проводити свій час, навіть не задумуючись над тим, а що корисного ти зробив сьогодні для людей, навіть не для людей, а хоча б  для однієї людини. В той час коли у всіх, здавалося б все добре, є люди яким дуже потрібна чиясь допомога, а в ряді випадків навіть не допомога, а  живе, людське слово – якому вони будуть раді. Ці люди, в багатьох випадках це одинокі, хворі, немічні  люди  -  для яких увага, навіть незначна підтримка багато чого значить – якщо не все. Добрим словом хочеться відмітити Генерального директора «Тепловодоенергія» міста, депутата міськради, великого патріота, який за заслугами є справжній Герой України Валерія Гордійчука. Він не залишився байдужим до потреб людей, до героїчного минулого нашого народу. Напередодні свята Дня Партизанської Слави Валерій Григорович потурбувався щоб на території де проходили масові розстріли провели благоустрій, зокрема  надав багатофункціональний потужний бульдозер – тракторист Братенко Михайло Михайлович,  для розчистки густого сплетіння дерев,  кущів і бур’янів, які заполонили цю сумну територію.

На вулицях нашого міста  люди вже звикли бачити великі, сучасні автобуси, на яких написано: «Можеш допомогти  - допоможи, можеш поділитися  - поділись, пообіцяв зробити – зроби!». Слова ці належать Народному депутату України VII – VIII скликань, голові ГО «Ми кам’янчани» Володимиру Мельниченку, який і дотримується їх у своїй практичній діяльності. Багато було по нашому виборчому округу  кандидатів у народні депутати. Здебільшого вони намагалися піднімати свій рейтинг  закликами, обіцянками, віршами.  Але всім цим ситим не будеш, тай невідомо чи будуть ті обіцянки взагалі виконані. В своїй історії ми цих обіцянок вже наслухалися.. На одних виборах до місцевих рад, мені, по справах,  довелося бути в одній сім’ї. Вона складалася з двох осіб – чоловіка і хворої, немічної жінки яка була прикована до ліжка. Чоловік її доглядав. Доглядав дуже добре. В квартирі було гарно, чисто, прибрано. Так ось чоловік у своїй нелегкій задумі розповів, як один із заможних людей, кандидат в депутати пообіцяв для його дружини інвалідну коляску. Пообіцяв і не виконав. Можливо той кандидат вже і забув що пообіцяв, а люди ні, і чекали тої коляски, яка для них була найбільшим бажанням, недосяжною мрією. Ось так і набирають особливий зміст оті слова, що написані на тому автобусі: «Пообіцяв зробити то – зроби». Мешканці нашого міста, тай не тільки, недавно були живими свідками того - як десятки, сотні тисяч гривень, буквально, вилітало в трубу, під час дуже дорогої виборчої кампанії у нашій країні.  Велетенські білборди, агітаційні палатки, рекламні плакати, ролики що в багатьох випадках викликали у людей тільки негативну реакцію - все це потребувало великих грошей. Якби хтось з цих кандидатів в народні депутати, чи політичних партій спрямували ті кошти у практичне, корисне для суспільства русло - то це було б набагато краще. Не треба плакатів, не треба закликів  -  було б дуже добре і правильно, якби вони перерахували  ці кошти на лікування хворої дитини, чи хворої дорослої людини, на автомобіль швидкої медичної допомоги, відремонтували б палату для хворих чи розбиту дорогу, подарували б якесь житло (кімнату в гуртожитку) бездомному, відкрили б притулок для бездомних, голодних собак, кішок, яких розвелося чимало у нашому місті. Такі їх благодійні вчинки ніколи б не пройшли  непомітно -  виборці обов’язково оцінили б таке -  тільки позитивно, і відповідно, результат  був би бажаний. Навіть якщо той кандидат в народні депутати, чи політична партія  не виграли б вибори,  вони б - навіки, заслужили добру славу і повагу від людей. А це вже, дуже добре – як для них так і для суспільства. Вони ж практично не зникають з політичного горизонту країни.

Над  важливими питаннями нашого буття  у раді ветеранів нашого міста задумуються  разом з педагогічним колективом  Національного Університету імені Івана Огієнка. Розходжень у поглядах на цю тему немає, точки зору співпадають повністю. Як добре для мешканців нашого міста, українського  народу є те, що у  Національному Університеті імені Івана Огієнка працюють, творять такі величні душею, широким  світоглядом, добрими  намірами,  вчинками люди. Перед ветеранами часто виступає волонтер, педагог-наставник Анатолій Заводовський. З великою увагою присутні слухають його   лекції, зокрема; «Сучасні проблеми волонтерського руху», «Догляд за невиліковно хворими людьми» і т.д..  Про  самого лектора можна сказати одне – якщо такі люди є в Національному Університеті імені Івана Огієнка то в нашої країни є майбутнє

Анатолій Бернадін 

Керівник прес-центру ради організації ветеранів міста.

2ogoloshenya