Бажання допомогти людині, що потрапила у біду, притаманне для порядних людей. Але допомагати з добрими намірами, не маючи необхідних знань, не можна, щоб не нашкодити потерпілому. Які помилки найчастіше допускають при наданні долікарської допомоги розповідає завідувач хірургічним відділенням КНП «Лікувальний діагностично-консультаційний центр» (колишня міська поліклініка №1) Олександр Миколайович Місевич.
- Намагання покласти постраждалого якомога зручніше не завжди допустимо. Якщо у людини є тяжкі травми (наприклад, при падінні з висоти або після ДТП) будь-яке переміщення може погіршити стан. Не можна зрушувати з місця людей, яким стало погано на вулиці, якщо є підозра на інфаркт або інсульт. Переносити допустимо лише тоді, коли є загроза життю, наприклад, з машини, що загорілась.
Часто неправильно накладають джгут. Для цього деколи використовують предмети, що травмують (наприклад, провід), накладаючи на оголене тіло. Особливо небезпечно, коли джгут накладають на довгий час, не сповістивши про це медиків. Після такого може статись омертвіння тканин і навіть втрата кінцівки. Потрібно залишити записку, де вказано час накладання джгута, можна написати час прямо на шкірі. Безпечним строком вважається одна година взимку та півтори-дві влітку. Накладати джгут можна тільки у разі артеріальної кровотечі. Якщо ви у цьому не впевнені, то краще накласти тугу пов'язку, закривши рану тампоном із цупкої тканини, або просто прижати місце кровотечі пальцями.
Також часто зустрічається невміле накладання шин. Багато хто вважає, що зламану кінцівку потрібно розпрямити - це додає зайвих мук постраждалому та клопоту лікарям. Правильне накладання шини це - фіксування кінцівки у напівзігнутому стані зручному для постраждалого. Випрямлення кінцівки можливе тільки в операційній.
Спроба витягнути з рани ніж чи великий уламок скла одразу на місці пригоди може призвести до сильної втрати крові і навіть загибелі постраждалого.
Часто можна спостерігати постукування людини по спині, коли вона подавилась. В такому випадку «допомога» буде зовсім без користі, або застряглий кусень їжі проникне ще далі у дихальні шляхи. Потрібно рятівнику зробити так: охопити постраждалого ззаду і зробити різке натискання обома руками на ділянку сонячного сплетіння.
Закидання голови назад при носовій кровотечі не тільки не допомагає, але й дає можливість затікати крові в дихальні шляхи. Якщо є кровотеча з носу, голову потрібно нахиляти вперед.
При опіках не треба змазувати шкіру жиром, адже це призводить до перегріву. Тканини тіла навпаки потребують охолодження, тому потрібно підставити опіки під холодну воду не менше ніж на 20 хвилин, або прикласти завернутий у чисту тканину лід. Так само, але навпаки потрібно діяти при відмороженні, адже деколи кінцівки починають розтирати снігом, в той час як їх потрібно відігрівати у теплій, але не гарячій, воді.
Не можна змащувати відкриті рани йодом, зеленкою та іншими спиртовими сполуками, це призводить до опіків і ускладнює заживання.
Щоб убезпечити епілептика від травм під час приступу, достатньо притримувати його кінцівки та голову, а по закінченню приступу повернути хворого на бік. Не потрібно закладати хворому тверді предмети у рот, щоб не прикусив язика, бо є ймовірність травмування рота, зубів тощо.
Щоб вправляти вивихи, потрібно мати професійні навички та діагностичне обладнання, тому цю процедуру має проводити професіонал, що робив це неодноразово.
Не завжди виправдане блювання, якщо у шлунок постраждалого попала їдка рідина. Намагання вивести рідину може призвести до додаткового опіку стравоходу та рота. При інших отруєннях викликати блювання можна, для цього потрібно дати випити декілька склянок теплої води і натиснути двома пальцями на корінь язика.
Невміло зроблене штучне дихання доволі небезпечне. Тим більше не варто застосовувати такі методи, як удар по грудині з метою відновлення серцебиття. Такі заходи можна спробувати провести лише тоді, коли людина вже не дихає, у неї немає пульсу.
В багатьох країнах на законодавчому рівні закріплений обов’язок кожного громадянина спасати постраждалих. Так, наприклад, у Франції, Ізраїлі, Японії людина, що не викликала вчасно швидку допомогу, може буту притягнута до суду. У Німеччині вміння грамотно надати долікарську допомогу – обов’язкова умова отримання водійських прав. При цьому громадянин, що намагався врятувати людину, уникає відповідальності навіть, якщо його дії спричинили шкоду. Такі ж самі постулати прописані у «Законі доброго самаритянина», що діє у США. У нашій країні долікарська допомога в законі не прописана, але все ж у разі складних обставин потрібно допомагати постраждалим, але грамотно і не нехтуючи власною безпекою.
Записала Вікторія Гайдамашко.
