Субота, 18 Листопада 2017 року.   

КУРСАНТИ 201-ГО НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ СКЛАЛИ ПРИСЯГУ НА ВІРНІСТЬ УКРАЇНСЬКОМУ : Сьогодні, 18 листопада, на плацу на плацу військової частини відбулося урочисте В КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКІЙ МІСЬКІЙ РАДІ УРОЧИСТО ВІДЗНАЧИЛИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ : У сесійній залі міської ради сьогодні, 17 листопада, яскраво й урочисто відзначи У КПНУ ім. ІВАНА ОГІЄНКА КОНЦЕРТОМ ВІДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ СТУДЕНТА (ВІДЕО): Вчора, 16 листопада в актовій залі КПНУ ім. І. Огієнка відбувся урочистий концер КОНОНЕНКО НАЗВАВ КАНДИДАТІВ НА ПОСАДУ ОЧІЛЬНИКА НБУ: Серед претендентів на пост глави Нацбанку є кандидатури в. о. голови НБУ Смолія ЧИНОВНИЦЮ З ХМЕЛЬНИЧЧИНИ, ЯКА ВИМАГАЛА 1500 ДОЛ. США НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИП: 17 листопада 2017 року слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду було обр ВОДІЯ, ЯКИЙ НА СМЕРТЬ ЗБИВ ПІШОХОДА І ЗНИК З МІСЦЯ ПОДІЇ РОЗШУКАЛИ: Дорожньо-транспортна пригода сталася 15 листопада близько 18.15 години у селі Ст КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА ОТРИМАВ НАГОРОДУ ВІД НОВОГО КАНАЛУ: Вчора на запрошення Нового каналу взяв участь у зйомках новорічної програми "Стр УВАГА! УВАГА! УВАГА! РОЗШУК У КАМ'ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ: Працівниками Кам'янець-Подільського відділу поліції розшукується безвісти зникли ХМЕЛЬНИЦЬКІ ТЕПЛОПОСТАЧАЛЬНИКИ НАЙКРАЩІ В УКРАЇНІ: За результатами фінансово-господарської діяльності у І півріччі 2017 року МКП “Х КАМ’ЯНЕЦЬКІ ШКОЛЯРІ ВІДСВЯТКУВАЛИ ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ: Міжнародний день толерантності проголошений 16 листопада 1995 року на ХXVIII сес

КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ПЕРІОД ДИРЕКТОРІЇ УНР. АВТОРСЬКА ОНЛАЙН ФОТОВИСТАВКА

Оцініть матеріал
(0 голосів)

Вперше до міста С. Петлюра прибув 10 червня 1919 р., але фотографії того знайти не вдалось. В наявності тільки фото 1920 року, де його зустрічає чота українських вояків та делегація кам’янчан, котрі урочисто вітали отамана у столиці Поділля.

 

Локація: Кам’янець-Подільський залізничний вокзал. Тоді – Міністерство шляхів. Сам вокзал на той час – це одноповерхова невелика споруда, яка була майже повністю знищена в роки Другої світової, потім відбудована з мінімальними змінами, а у 1986 –надбудована другим поверхом з кардинальними змінами архітектурного стилю.

2. Зустріч С. Петлюри на Кам’янець-Подільському вокзалі. 1920 р.

Вперше до міста С. Петлюра прибув 10 червня 1919 р., але фотографії того знайти не вдалось. В наявності тільки фото 1920 року, де його зустрічає чота українських вояків та делегація кам’янчан, котрі урочисто вітали отамана у столиці Поділля.

Локація: Кам’янець-Подільський залізничний вокзал. Тоді – Міністерство шляхів. Сам вокзал на той час – це одноповерхова невелика споруда, яка була майже повністю знищена в роки Другої світової, потім відбудована з мінімальними змінами, а у 1986 –надбудована другим поверхом з кардинальними змінами архітектурного стилю.

3. Зустріч С. Петлюри на Кам’янець-Подільському вокзалі. 1920 р.

На фото - почесна варта від Спільної юнацької школи на вокзалі у Камянці-Подільському. На фланзі — прапор школи, який нині зберігається у фондах Національного історичного музею України.

Локація: Кам’янець-Подільський залізничний вокзал. Тоді – Міністерство шляхів. Сам вокзал на той час – це одноповерхова невелика споруда, яка була майже повністю знищена в роки Другої світової, потім відбудована з мінімальними змінами, а у 1986 –надбудувана другим поверхом з кардинальними змінами архітектурного стилю.

4. Керівники Директорії УНР на чолі з С. Петлюрою. 1919 р.

Саме тут з серпня по листопад 1919 р. містилась резиденція Директорії УНР. На фото С Петлюра (в центрі), та Ф. Швець (перший зліва).

Локація: особняк поміщиці Осавулової по вул.. Високій. Звідти і назва «Висока Директорія». Зараз це вул. Сіцинського, 2. З 1944 р. і дотепер в будинку розміщенисер.

5. Керівники Директорії, уряду та армії УНР. Липень 1919 р.

На фото сидять: Ф. Швець, С. Петлюра, А. Макаренко. Стоять: ад’ютант Петлюри О. Доценко, начальник канцелярії М. Миронович, полковник Куликовський, сотник Осецький (брат Наказного отамана), генерал-квартирмейстер генштабу Шайбле, військовий міністр В. Петрів, посильний Гю Швець, начальник Головної юридичної управи Армії УНР Є Мошинський (?).

Локація: особняк поміщиці Осавулової по вул.. Високій. Звідти і назва «Висока Директорія». Зараз це вул. Сіцинського, 2. З 1944 р. і дотепер в будинку розміщений дитячий туберкульозний диспансер. В дворику будинку в той час розміщувався невеликий парк, від якого залишилось дотепер кілька дерев. Сьогодні тут дитячий майданчик.

6.А. Макаренко, Ф. Швець і С. Петлюра на ганку будинку резиденції Директорії УНР. 1919 р.

Місце, де полюбляв проводити вільний час С. Петлюра. Ймовірно, перед його очима відкривався вид на сад, яким славився цей будинок. В цьому саду зроблені чи не всі фотографії уряду УНР. Зараз це єдине місце в дворику, куди дуже важко дістатись. З одного боку місце відгороджено дерев’яною будовою і огорожею ганку, з другого боку густим зеленим насадженням, а з третього маленькими городами приватних будинків. Сьогодні замість саду – поламані дитячі іграшки і дрібне сміття.

Локація: особняк поміщиці Осавулової по вул.. Високій. Звідти і назва «Висока Директорія». Зараз це вул. Сіцинського, 2. З 1944 р. і дотепер в будинку розміщений дитячий туберкульозний диспансер. В дворику будинку в той час розміщувався невеликий парк, від якого залишилось дотепер кілька дерев. Сьогодні тут дитячий майданчик.

7. С. Петлюра в дворі будинку резиденції Директорії УНР. 1919 р.

Місце, де полюбляв проводити вільний час С. Петлюра. Ймовірно, перед його очима відкривався вид на сад, яким славився цей будинок. В цьому саду зроблені чи не всі фотографії уряду УНР.

Локація: особняк поміщиці Осавулової по вул.. Високій. Звідти і назва «Висока Директорія». Зараз це вул. Сіцинського, 2. З 1944 р. і дотепер в будинку розміщений дитячий туберкульозний диспансер. В дворику будинку в той час розміщувався невеликий парк, від якого залишилось дотепер кілька дерев. Сьогодні тут дитячий майданчик.

8. С. Петлюра на ганку будинку резиденції Директорії УНР. 1919 р.

Місце, де полюбляв проводити вільний час С. Петлюра. Ймовірно, перед його очима відкривався вид на сад, яким славився цей будинок. В цьому саду зроблені чи не всі фотографії уряду УНР. Зараз це єдине місце в дворику, куди дуже важко дістатись. З одного боку місце відгороджено дерев’яною будовою і огорожею ганку, з другого боку густим зеленим насадженням, а з третього маленькими городами приватних будинків. Сьогодні замість саду – поламані дитячі іграшки і дрібне сміття.

Локація: особняк поміщиці Осавулової по вул.. Високій. Звідти і назва «Висока Директорія». Зараз це вул. Сіцинського, 2. З 1944 р. і дотепер в будинку розміщений дитячий туберкульозний диспансер. В дворику будинку в той час розміщувався невеликий парк, від якого залишилось дотепер кілька дерев. Сьогодні тут дитячий майданчик.

9. С. Петлюра на ганку будинку резиденції Директорії УНР. 1919 р.

Місце, де полюбляв проводити вільний час С. Петлюра. Ймовірно, перед його очима відкривався вид на сад, яким славився цей будинок. В цьому саду зроблені чи не всі фотографії уряду УНР. Зараз це єдине місце в дворику, куди дуже важко дістатись. З одного боку місце відгороджено дерев’яною будовою і огорожею ганку, з другого боку густим зеленим насадженням, а з третього маленькими городами приватних будинків. Сьогодні замість саду – поламані дитячі іграшки і дрібне сміття.

Локація: особняк поміщиці Осавулової по вул.. Високій. Звідти і назва «Висока Директорія». Зараз це вул. Сіцинського, 2. З 1944 р. і дотепер в будинку розміщений дитячий туберкульозний диспансер. В дворику будинку в той час розміщувався невеликий парк, від якого залишилось дотепер кілька дерев. Сьогодні тут дитячий майданчик.

10. С. Петлюра біля будинку уряду Директорії УНР. 1919 р.

Саме тут з серпня по листопад 1919 р. містилась резиденція Директорії УНР. На фото С Петлюра в саду біля будинку. Дотепер сад не зберігся

Локація: особняк поміщиці Осавулової по вул.. Високій. Звідти і назва «Висока Директорія». Зараз це вул. Сіцинського, 2. З 1944 р. і дотепер в будинку розміщений дитячий туберкульозний диспансер.

11. Уряд ЗУНР під проводом диктатора Є. Петрушевича. 1919 р.

У липні-листопаді 1919 р. в Кам’янці перебував уряд ЗУНР. Згідно з домовленостями 6 липня 1919 р. Є. Петрушевича було введено до складу Директорії для допомоги проти наступу більшовиків.

Локація: монастир Францисканців. У 1919 р. – резиденція ЗУНР. Зараз будівля у зруйнованому стані. У 1919 р. будівля знаходилась на вул.. Бульварній від того, що поруч знаходився парк під назвою «Бульвар», або «Луб’янівка». Сьогодні вулиця не має назви і закрита для відвідувань.

12.Уряд ЗУНР під проводом диктатора Є. Петрушевича. 1919 р.

 У липні-листопаді 1919 р. в Кам’янці перебував уряд ЗУНР. Згідно з домовленостями 6 липня 1919 р. Є. Петрушевича було введено до складу Директорії для допомоги проти наступу більшовиків.

Локація: ймовірно, парк під назвою «Бульвар», або «Луб’янівка» від того, що тільки там є перепад терас і від того, що парк знаходився зовсім поруч від резиденції ЗУНР, в будівлі монастиря Францисканців. Зараз на цьому місці частково відбудований комплекс Вірменського бастіону XVII-XVIII ст.. Сучасна адреса вул.. Францисканська, 10.

 

13. Свято присяги Директорії, уряду і війська на вірність Українській державі. 14 жовтня 1919 р.

14 жовтня 1919 р. на майдані міста і в храмі св.. О. Невського відбулося свято присяги на вірність Українській державі. Церемонію відвідали представники польської і румунської урядових місій. Відбувався парад українського війська, яке налічувало 80 тисяч осіб. Складання присяги на вірність було обов’язковим для всіх держслужбовців УНР.

Локація: Торгова площа, сьогодні – Майдан Відродження. На той час тісні вулиці і площі Старого міста не могли вмістити такої кількості людей, тож присяга пройшла на площі, яка тоді не була головною площею міста, але розмірами своїми займала надзвичайну територію. Зараз на цій території розмістились Майдан Відродження і парк Танкістів – центр сучасного Кам’янця-Подільського.

14. Свято присяги Директорії, уряду і війська на вірність Українській державі. 14 жовтня 1919 р.

14 жовтня 1919 р. на майдані міста і в храмі св.. О. Невського відбулося свято присяги на вірність Українській державі. Церемонію відвідали представники польської і румунської урядових місій. Відбувався парад українського війська, яке налічувало 80 тисяч осіб. Складання присяги на вірність було обов’язковим для всіх держслужбовців УНР.

Позначки: Х - С. Петлюра, ХХ – Ф. Швець, ХХХ – А. Макаренко.

Локація: Торгова площа, сьогодні – парк Танкістів. На задньому плані видно тодішній державний український університет. Зараз – К-ПНУ ім.. Івана Огієнка. На той час тісні вулиці і площі Старого міста не могли вмістити такої кількості людей, тож присяга пройшла на площі, яка тоді не була головною площею міста, але розмірами своїми займала надзвичайну територію. Зараз на цій території розмістились Майдан Відродження і парк Танкістів – центр сучасного Кам’янця-Подільського.

15. Свято присяги Директорії, уряду і війська на вірність Українській державі. 14 жовтня 1919 р.

14 жовтня 1919 р. на майдані міста і в храмі св.. О. Невського відбулося свято присяги на вірність Українській державі. Церемонію відвідали представники польської і румунської урядових місій. Відбувався парад українського війська, яке налічувало 80 тисяч осіб. Складання присяги на вірність було обов’язковим для всіх держслужбовців УНР.

Локація: Торгова площа, сьогодні – Майдан Відродження. На задньому плані видно золотий купол храму св.. О. Невського. На той час тісні вулиці і площі Старого міста не могли вмістити такої кількості людей, тож присяга пройшла на площі, яка тоді не була головною площею міста, але розмірами своїми займала надзвичайну територію. Зараз на цій території розмістились Майдан Відродження і парк Танкістів – центр сучасного Кам’янця-Подільського.

16. Свято присяги Директорії, уряду і війська на вірність Українській державі. 14 жовтня 1919 р.

14 жовтня 1919 р. на майдані міста і в храмі св.. О. Невського відбулося свято присяги на вірність Українській державі. Церемонію відвідали представники польської і румунської урядових місій. Відбувався парад українського війська, яке налічувало 80 тисяч осіб. Складання присяги на вірність було обов’язковим для всіх держслужбовців УНР.

Локація: Торгова площа, сьогодні – Майдан Відродження. На той час тісні вулиці і площі Старого міста не могли вмістити такої кількості людей, тож присяга пройшла на площі, яка тоді не була головною площею міста, але розмірами своїми займала надзвичайну територію. Зараз на цій території розмістились Майдан Відродження і парк Танкістів – центр сучасного Кам’янця-Подільського.

17. Переговори з представниками Антанти. 1919 р.

Впродовж з 20 липня по 15 серпня в мсті велись переговори з військовою місією Антанти щодо з’єднання військ Директорії УНР та ЗУНР з армією Денікіна та польською армією проти більшовиків при матеріальній підтримці Антанти. Денікін був проти. Антанта вимагала відставки С. Петлюри, тому перемовини завершились провалом.

Локація – ймовірно бувший палац губернатора. Тоді -  Міністерство внутрішніх справ, судячи по типу вікон та колонадою. У 1920 році, коли місто було захоплено польськими жовнірами,будинок згорів і стояв в руїнах, поки його не відбудували напередодні Другої світової. За іронією долі тут розмістилася пожежна частина.

18. Церемонія відкриття державного українського університету 22 жовтня 1918 р.

Урочиста процесія з українською символікою наближається до стін університету. Цікавий факт, що рівень землі 100 років тому був на метр нижче сучасного.

Локація: Технічне училище, у 1918-1920-х рр. – державний український університет, в Радянські часи – педагогічний інститут, сьогодні – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Тодішня вулиця Університетська, сьогодні вул.. Огієнка 61. В Радянські часи споруда надбудована четвертим поверхом без яскравого декору.

19. Представники гетьмана Скоропадського під час відкриття університету 22 жовтня 1918 р.

Локація: Технічне училище, у 1918-1920-х рр. – державний український університет, в Радянські часи – педагогічний інститут, сьогодні – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Тодішня вулиця Університетська, сьогодні вул.. Огієнка 61. В Радянські часи споруда надбудована четвертим поверхом без яскравого декору.

20. Урочистості до відкриття університету у Кам'янці-Подільському, 1918р. Виступає Іван Огієнко

Локація: Технічне училище, у 1918-1920-х рр. – державний український університет, в Радянські часи – педагогічний інститут, сьогодні – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Тодішня вулиця Університетська, сьогодні вул.. Огієнка 61. В Радянські часи споруда надбудована четвертим поверхом без яскравого декору.

21. Сільські старости під час відкриття під час відкриття університету 22 жовтня 1918 р.

Локація: Технічне училище, у 1918-1920-х рр. – державний український університет, в Радянські часи – педагогічний інститут, сьогодні – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Тодішня вулиця Університетська, сьогодні вул.. Огієнка 61. В Радянські часи споруда надбудована четвертим поверхом без яскравого декору.

22. Студентки державного українського університету. 1918 р.

Локація: Технічне училище, у 1918-1920-х рр. – державний український університет, в Радянські часи – педагогічний інститут, сьогодні – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Тодішня вулиця Університетська, сьогодні вул.. Огієнка 61. В Радянські часи споруда надбудована четвертим поверхом без яскравого декору.

23. Проводи урядової делегації після відкриття Кам'янець-Подільського Державного Університету. 1918 р.

Знімок зроблений 23 жовтня 1918 року на тогочасному залізничному вокзалі. В центрі світлини чоловік у білому капелюсі – Іван Огієнко.

Локація: Кам’янець-Подільський залізничний вокзал. Сам вокзал на той час – це одноповерхова невелика споруда, яка була майже повністю знищена в роки Другої світової, потім відбудована з мінімальними змінами, а у 1986 –надбудована другим поверхом з кардинальними змінами архітектурного стилю.

24. Симон Петлюра підчас промови біля будинку державного українського університету. 1920 р.

Локація: Технічне училище, у 1918-1920-х рр. – державний український університет, в Радянські часи – педагогічний інститут, сьогодні – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Тодішня вулиця Університетська, сьогодні вул.. Огієнка 61. В Радянські часи споруда надбудована четвертим поверхом без яскравого декору.

25. Симон Петлюра під час зустрічі з професорсько-викладацьким і студентськими колективами державного українського університету 1920 р.

Локація: Технічне училище, у 1918-1920-х рр. – державний український університет, в Радянські часи – педагогічний інститут, сьогодні – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Тодішня вулиця Університетська, сьогодні вул.. Огієнка 61. В Радянські часи споруда надбудована четвертим поверхом без яскравого декору.

26. Дефіляда військ УСС 1919 р.

У 1919 році відбувся парад військ з’єднаних армій ЗУНР та УНР, які відправлялись на фронт.

Локація: по видимому кварталу на задньому плані, який дотепер не зберігся – це вул.. П’ятицька.

27. Парад військ УНР на Миколаївській площі (ймовірно, жовтень 1919 р.)

У 1919 році відбувся парад військ з’єднаних армій ЗУНР та УНР, які відправлялись на фронт.

Локація: теперішній Вірменський ринок. В той час ця площа – стратегічний пункт столичного Кам’янця.  На задньому плані Міністерство військових справ УНР. Сьогодні це Кам’янець-Подільська швейна фабрика

 

28. Головний Отаман Симон Петлюра приймає звіт від інспектора Збройних Сил УНР полковника Всеволода Петріва перед будинком Головного управління генерального штабу (ймовірно, жовтень 1919 р.)

У 1919 році відбувся парад військ з’єднаних армій ЗУНР та УНР, які відправлялись на фронт.

Локація: теперішній Вірменський ринок. В той час ця площа – стратегічний пункт столичного Кам’янця.  На задньому плані Міністерство військових справ УНР. Сьогодні це

Кам’янець-Подільська швейна фабрика

29. Мітинг в честь взяття Києва 1919 р.

31 серпня 1919 року відбувся відбувся мітинг в честь взяття Києва з’єднаними арміями ЗУНР та УНР. Напис на плакаті: «ХАЙ ЖИВЕ УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА»

Локація: по декору єдиного видимого вікна і розмірам площі – це вул.. П’ятицька.

Архівні фото і локації атрибутовані автором. Історична довідка частково запозичена з путівника "Кам'янець - остання столиця УНР" за редакцією Г.Юркової, І. Пустиннікової і М. Мошака 2011 р.

Також дякую Вячеславу Желиховському за допомогу у коректуванні підписів деяких фото
Джерело.

Остання зміна
Авторизуйтесь, щоб отримати можливість залишати коментарі