Середа, 18 Жовтня 2017 року.   

ВОЛОДИМИР МЕЛЬНИЧЕНКО ДОБИВСЯ ВИДІЛЕННЯ ЩЕ 1 МЛН ГРИВЕНЬ ІЗ ДЕРЖБЮДЖЕТУ НА : Завдяки активній роботі народного депутата України Володимира Мельниченка та кло У КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ МІНЯЛИ ЖІНКУ: Сьогодні на екрані національного каналу “1+1” знову буде Кам’янець. КАМ’ЯНЧАНИ ПРИВЕЗЛИ ШІСТЬ БРОНЗОВИХ НАГОРОД: З 12 по 15 жовтня в м. Харкові пройшов чемпіонат України серед чоловіків та жіно У КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ ВІДБУДЕТЬСЯ ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПОЛЬСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ: 23 жовтня 2017 року у м. Кам’янець-Подільський Українсько-Польський Центр Освіти ПІДПРИЄМСТВА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ВІДЗНАЧИВ ГОЛОВА ДЕРЖПРАЦІ: Серед переможців, за рішенням конкурсної комісії Всеукраїнського огляду-конкурсу СТУДЕНТКА КПНУ– СРІБНА ПРИЗЕРКА НА ЧЕМПІОНАТІ ЄВРОПИ З ЖИМУ: 12-15 жовтня в місті Ла Манга (Іспанія) на чемпіонаті Європи з жиму лежачи серед ВІЙСЬКА ТУТ БІЛЬШЕ, НІЖ В АТО: ЯК ВНОЧІ АТАКУВАЛИ БУДИНОК ПОРОШЕНКА (ФОТО): Учасники акції протесту збираються у приватній резиденції президента України Пет РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ПО ВИЯВЛЕННЮ “НЕЛЕГАЛЬНИХ” ПЕРЕВІЗНИКІВ: 17 жовтня під головуванням т.в.о. заступника голови облдержадміністрації Олега Г ДТП У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ: ДЕВ’ЯТЬ ЗБИТИХ ПІШОХОДІВ, СМЕРТЬ ЗА КЕРМОМ І ДЕСЯТКИ П: В період із 9 до 16 жовтня у Хмельницькому трапилося 53 аварії. У порівнянні із СТУДЕНТ К-ПНУ СТАВ ЧЕМПІОНОМ СВІТУ З ПЛЯЖНОЇ БОРОТЬБИ: Минулими вихідними в турецькому місті Дальян відбувся Чемпіонат світу з пляжної

Доктор Комаровський: Влада зацікавлена в тому, щоб нас стало менше тому, що кожна бабуся, яка вижила наближає крах Пенсійного фонду

Оцініть матеріал
(0 голосів)

В інтерв'ю виданню "ГОРДОН" відомий український педіатр Євген Комаровський розповів, чому не вірить в медичну реформу, але вважає появу команди Уляни Супрун в Міністерстві охорони здоров'я найкращою подією в українській медицині за минулі 20 років, з якої причини навіть після передачі закупівлі вакцини міжнародним організаціям зберігаються проблеми з щепленнями, скільки лікарів в країні готові лікувати пацієнтів за світовими стандартами, а також про те, чому його не приваблює політична діяльність і життя в столиці.

 

«Ви навіть не розумієте, що за ваше терпіння і мовчання будуть розплачуватися ваші діти своїм здоров'ям, своїм життям».

- Чому ви не переїжджаєте до Києва, адже в столиці набагато більше можливостей?

- Київ не дозволить мені працювати продуктивно і однозначно буде відволікати на купу всяких зустрічей, тусовок, нікому не потрібного спілкування. Я знаходжу можливість спілкуватися з тим, з ким хочеться, по Skype, під час приїзду до Києва і так далі. Була б можливість, я б і від Skype поїхав подалі в гори, аби там був хороший інтернет.

- Тобто популярність вас напружує?

- Я ніколи не хотів бути артистом. Це вимушена медійність. Такий побічний ефект моєї справи.

- Цікаво: матусі на вулиці до вас пристають з питаннями?

- Матусі пристають скрізь, тому я не буваю на вулиці. Я можу спокійно ходити по вулиці виключно за межами України. Проте, гуляючи по Амстердаму, Барселоні, Гельсінкі, я даю 10-15 консультацій російськомовним мамам. Тому туляється насправді мені добре тільки в лісі. І я можу похвалитися фотографіями тільки нічного Харкова.

- Чому ви до сих пір не у Верховній Раді? Вам не хочеться стати політиком?

- Не хочеться! Я до сих пір не зустрів політика, який не здивувався б, почувши таку відповідь. Коли вони до мене приходять і кажуть: "Підемо з нашою політичною силою", - я відповідаю: "Не хочу ні з ким, підіть". Вони не розуміють.

Я фактично вчу вас виживати в країні з повністю знищеною педіатрією, а якщо я стану політиком, у мене більше не буде доступу до вас, оскільки приєднавшись до однієї політичної сили, я автоматично стану ворогом всіх інших політичних сил. А саме ці "всі інші" володіють телевізором. Мені в політиці робити нічого, по крайній мірі в існуючому форматі.

Мене насторожує зв'язка між тим, що робить Верховна Рада, і тим, що робиться в Україні зі ЗМІ. В даний час в нашій країні ніякої політичної боротьби бути не може. ЗМІ повністю контролюються політиками. Будь-яка нова політична сила повинна мати трибуну для озвучування своїх ідей, своїх думок.

Зараз нам здається, що немає вибору, ми в глухому куті. А як ви зробите вибір, якщо ви навіть не можете побачити нормальних людей? Їх ніколи не пустять на телеекран. Я не розумію, яке б не було ставлення до Шустера (можете його любити або не любити), але ситуація, коли найбільш рейтинговий політичне шоу країни закривається, а журналісти мовчать, - неприпустима. Причому всі знають, що воно не саме по собі закрилося. Ви навіть не розумієте, що за ваше терпіння і мовчання будуть розплачуватися ваші діти своїм здоров'ям, своїм життям.

Ми не можемо реформувати охорону здоров'я, не можемо реформувати систему правопорядку, які не реформуючи влада. Ту владу, яка принижує нас кожен день, яка зацікавлена ​​тільки в одному - щоб нас стало менше, тому що кожна виживша бабуся наближає крах Пенсійного фонду. Дідусів вже благополучно винищили, виведи бабусь, видавимо з країни молодих і "неправильних українців", залишимося на землі господарями і будемо її спокійно продавати. Ось це щастя політика! А раз ми таке ставлення до себе терпимо, значить, заслужили. Тільки шкода дітей. Куди я можу подітися? Мені треба дітей ваших лікувати, поки ви дурня клеїте.

Зараз мої слова ллють воду ні на чий млин, вони капають на всіх однаково, і всім абсолютно все одно. Я ж гроші у них не відбираю, тому вони можуть робити вигляд, що це все їм нецікаво. Я можу скільки завгодно кричати, що немає ліків, немає сироватки, онкохворі просять морфію ... Це  за межами їхніх думок і інтелекту ...

Наш президент нещодавно вніс в Раду терміновий законопроект про подвійне громадянство. Я тоді подумав: незалежності України 25 років, за цей час доля онкохворих людей не змінилася ні на йоту, прямо зараз десятки тисяч людей кричать від болю, не маючи доступу до знеболюючих, і ніякому президенту не спало на думку терміново створити комісію з працівників МОЗ та МВС і негайно, протягом тижня, закрити цей ганебне питання. А ось паспорта нас хвилюють ... Я вважаю, що це настільки аморально, що найнадійніший спосіб жити в мирі та гармонії - це триматися від політиків подалі. Бачити їх по ТБ настільки неприємно, що я не можу уявити себе серед них.

- МОЗ вас теж не приваблює як місце самореалізації?

- Виключно як радник, консультант. Цю функцію у мене ніхто не відбирає. Інша справа, що я не вдаю із себе організатора охорони здоров'я. У нас же куди не плюнь - потрапиш до людини, яка готовий бути міністром. А я розумію: щоб бути міністром, потрібно мати хорошу спеціальну підготовку адміністратора, треба вміти закривати, звільняти, забороняти, карати, передавати матеріали в прокуратуру, воювати, не спати ночами, боротися за свою справу. Я не готовий судитися і бігати. У мене є своя справа, я міг би вчити молодих лікарів.

«Я всіляко наполягаю на тому, що нова команда, принаймні окремі її рішення, декларації, - це найкраще, що було в українській медицині за останні 20 років».

- Як ви вважаєте, ідея створення інституту сімейних лікарів вирішить проблеми системи охорони здоров'я?

- Вона правильна в умовах села, де живе обмежена кількість людей. Там потрібно мати підготовленого сімейного лікаря, який працює в добре обладнаній сімейній амбулаторії. Сімейні лікарі - це еліта медицини, що володіє великими знаннями. Такий лікар повинен мати на порядок вищі доходи, мати від громади і автомобіль, і житло, і оплату комунальних, і так далі. Але в рамках великого міста, де збудована система дорослих і дитячих поліклінік, все розламати і перейти в систему сімейних лікарів - дурість і наївність.

Хочу, щоб політики, які виступають "за", наприклад, коли у них захворіють діти, звернулися до сімейного лікаря, який за три місяці перевчився. Тут педіатрам неможливо мізки вправити, щоб вони лікували дітей нормально. А уявляю, як проблемами вакцинації або вигодовування дітей почнуть займатися переучені дорослі лори. Я вам не заздрю ​​всім. Для початку треба мати нормальні протоколи лікування і навчити лікарів за цими протоколами працювати.

- А взагалі запропонована медична реформа може бути реалізована у нас?

- Можна істотно поліпшити окремі моменти. Можна дозволити менше вкрасти,  можна заборонити робити дурниці, можна оптимізувати процес лікування, можна перерозподілити дефіцитні гроші на дійсно ефективні медичні програми. Але радикально змінити нічого не можна тому, що немає коштів і політичної волі.

Зараз існує якась команда МОЗ. Вона існує до тих пір, поки прем'єр-міністром України є Володимир Гройсман. Як тільки він піде або його приберуть, ця команда тут же зникне. При цьому будь-який головний лікар якоїсь районної лікарні, будь завкафедрою, будь то академік знає: вони сиділи, сидять і будуть сидіти. А ось ці, які намагаються щось робити, сьогодні є, а завтра - коаліція розпадеться, щось нове придумають, зміниться прем'єр, і вони "підуть лісом".

Проводити реформи, не маючи гарантій, не маючи довгострокової програми, затвердженої на рівні державного закону, неможливо. Програми реформ повинні бути орієнтовані на 10-15 років, мати конкретні реперні точки, за якими можна визначити ефективність-неефективність, повинні затверджуватися як закон країни і не прив'язуватися до конкретного міністра і прем'єр-міністру. Тоді відхід одного міністра і прихід іншого - всього лише зміна швидкості руху і ефективності вже прийнятого закону. Тоді кожен головлікар зрозуміє: дітися нікуди, все одно доведеться виконувати завдання.

А зараз їм потрібно просто пересидіти, що не рипатися, що не мудрувати, дочекатися, поки цих реформаторів виженуть. Тим більше, що зараз проти них ополчилися всі, кому і так добре. Погано тільки тим, хто помирає, хто не може отримати нормальне лікування. І як я можу лікувати, якщо у мене немає ліків, якщо більша частина лікарських засобів - підробка?

- Дійсно фальсифікату так багато?

- Відомо, що у Великобританії лікарський фальсифікат становить 14%. А у нас скільки? 50% в кращому випадку. Я реально бачу, як ліки взагалі не працюють. А чи є у нас реальна структура, яка цим займається?

Я чув, що в Єгипті за фальсифікацію ліків чекає смертна кара. Не дивно, що наші співгромадяни з Єгипту везуть парацетамол, ібупрофен, судинозвужувальні краплі - вони працюють. Я вважаю, ситуація з обігом ліків, фармбізнесом виходить за рамки конкретного громадянина, який пішов в аптеку і купив там "ліві" вітаміни. Це загроза національній безпеці.

Я всіляко наполягаю на тому, що нова команда, принаймні окремі її рішення, декларації, - це найкраще, що було в українській медицині за останні 20 років. Найкраще. Але нова команда - повні профани в області комунікації і абсолютно не вміють знаходити спільну мову з журналістами. Це факт. Немає контакту з журналістами, ні здібностей доступно пояснити свої передбачувані дії, як наслідок - повне нерозуміння людей.

- Та й з лікарями, мабуть, теж?

- З лікарями як раз все зрозуміло. Зараз правила гри такі - кращий завідувач хірургічним відділенням не той, хто краще оперує, а той, хто швидше домовився з головним лікарем. А найкращий лікар - не найкращий адміністратор, а кум мера. Якщо правила гри змінюються, значить, багато, хто домігся успіху в медицині, повинні будуть поступитися своїми місцями.

Найстрашніше полягає в тому, що кількість людей, які хочуть змін, менш одного відсотка. Я в педіатрії знаю мало не за прізвищами лікарів, які готові не призначати фуфломіціни, а лікувати за сучасним протоколом. У нас до цих пір є педіатри, які не володіють комп'ютером. Ситуація дуже складна, неоднозначна. Я ще раз резюмую: просто взяти і реформувати не можна. Потрібно робити дрібні кроки, забороняти робити дурниці, вибудувати генеральну лінію, затвердити її законодавчо, змінити процес прийняття рішень, прибрати взагалі або мінімізувати взаємодія між комітетом Ради і МОЗ. Неможливо працювати, коли кожен вважає себе головним. Треба, щоб був хтось один.

Я уявити собі не можу, щоб Рада національної безпеки зібралась для розгляду питань вакцинації, проблем онкохворих, ситуації з інфекційною захворюваністю в країні, ситуації з дитячим ожирінням, ситуації зі смертністю від серцево-судинної патології. Таке враження, що вона зайнятий тільки війною і фінансами. Політики не пред'являють ніяких претензій по відношенню до абсолютного соціального геноциду людей тому, що у них є чудова відмазка - війна. Головне гасло політичних сил - "як один помремо в боротьбі за це". Це їх головне гасло, але померти повинні ми, а вони жити будуть щасливо і лікуватися за кордоном. Будь моя воля, перший крок до реформ охорони здоров'я - це категорично заборонити всім чиновникам отримувати лікування за межами України.

- І привозити ліки для себе з-за кордону ...

- Так-так, нехай підтримують вітчизняних виробників. Ось це було б просто чудово. Все потрібно чіпляти через них. Наприклад, хочеш перейменувати вулицю - побудуй її. Хочеш заборонити ввезення машин, щоб підняти вітчизняне виробництво, - сідай сам на вітчизняне авто.

«У мене була надія, що якщо прийшов до влади президент - батько чотирьох дітей, то, напевно, для нього слово" діти "щось значить».

- Ви вже торкнулися питання з щепленнями. Теоретично зараз виглядає все оптимістично - МОЗ відзвітував, що закупівлі доручені міжнародним організаціям, вакцини ввозяться, все по закону. Дійсно проблеми з вакцинами вирішені?

- Проблеми з вакцинами є. Перш за все інформаційні. Спільними зусиллями лікарів і ЗМІ вакцинація як найефективніший спосіб боротьби з інфекціями фактично знищена в нашій країні. Зараз немає державної політики в сфері вакцинації - перше. Люди не бажають вакцинуватися - друге. При тому, що є позитивні зміни, відсутність нормальної роз'яснювальної роботи, відсутність підтримки ЗМІ, відсутність комунікації призводять до страшних провалів. Це було і з вакциною від поліомієліту, і з нинішньої "жахливою" індійською вакциною АКДП (комбінована вакцина проти дифтерії, правця та кашлюку. - "ГОРДОН"). Це все прорахунки інформаційної політики.

Можу відразу анонсувати, що з 24 по 30 квітня проходить Всесвітній тиждень імунізації. Я думаю, що 24-го буду в Києві, намічені і прес-конференція, і виступи перед батьками. Приходьте, будемо розбиратися. Що ж стосується закупівель і всього іншого, повірте мені, жоден лікар поняття не має, як, що і у кого купувати, як цей процес організований. Система закупівель, тендери - як це повинно бути, знає насправді два десятка осіб. Проте, вся країна наполегливо обговорює. Тобто ми обговорюємо питання, в якому ніхто не розбирається. Якщо процес закупівель постійно привертає таку увагу суспільства, значить, є величезна потреба в тому, щоб зробити процес покупок абсолютно зрозумілим обивателю.

Насправді процеси закупівель зачіпають приблизно 10% населення (це сама оптимістична цифра). Скажіть будь ласка: як особисто вас торкнулися закупівлі? Коли в останній раз щось куплене державою вам дісталося безкоштовно?

- Не пригадую такого ...

- Я за все своє життя не згадаю, щоб мені хоч що-небудь дісталося безкоштовно. Наприклад, я вакцини собі, своїм дітям і онукам купую сам, за свої гроші. Хоча це нонсенс. Якщо я лікую хворих від грипу, держава зобов'язана мене захистити від нього. Це ж абсолютно логічно: якщо держава посилає вас на фронт, вона зобов'язана надіти на вас хоча б бронежилет. А ми за свої гроші все купуємо.

Я взагалі, вважаю, що ми всі хворі. Не можна бути такими наївними і довірливими. У мене є такий образ, який ілюструє ситуацію після трьох років після революції: чоловік дізнався, що дружина його зрадила, влаштував скандал, вигнав її до чортової матері і ... одружився на повії. Тепер ми аналізуємо: коли він зробив помилку - коли вигнав невірну дружину або коли знову неправильно одружився? Не можна терпіти, коли тебе не поважають, коли над тобою знущаються і тобі зраджують. Потрібно з такими людьми розлучатися. Але розлучитися з тим, хто тобі зрадив, і одружитися на тому, хто в 100 разів гірше, - дурість.

- У нас батьки часто виступають проти щеплень. Але проти щеплень собакам і кішкам не заперечує ніхто. Все регулярно носять своїх вихованців до ветклініки. У вас є пояснення цьому феномену?

- Як можна вибрати політика, який говорить "будемо жити по-новому"? Логіка на цьому закінчується. Тому спробувати пояснити алгоритм рішень я не можу. Ви хворієте, приходить лікар і каже: "Будемо вас лікувати по-новому". Ви ж запитаєте: "По-новому" - це як? Через ампутацію або кастрацію? "

Це розплата за індиферентність. Собачку шкода, а дитинчат? Після "Лікарні майбутнього" все, що я думаю про політиків, - це клініка. Клініка за межами людського інтелекту, за межами Божих заповідей. У мене була надія, що якщо прийшов до влади президент - батько чотирьох дітей, то, напевно, для нього слово "діти" щось значить. Навіть ці прості надії не виправдалися. У нас був президент - батько п'ятьох дітей. Виявилося, що коли багато своїх дітей, то їм більше треба.

У нас давно немає адекватної медичної статистики. У нас половина довідок про вакцинацію куплена. Тому при реформах в медицині я б ввів найсуворішу відповідальність за фальсифікацію даних. Тоді ми знали б, скільки у нас щеплено, скільки дітей реально вболіває кашлюк, скільки - вмирає. Звичайно, якщо про це дізнається Європа, навколо України почнуть будувати десятиметровий паркан. Тому ми не хочемо цього, хочемо робити вигляд, що у нас все добре.

«Я бачу, що люди нарешті починають розуміти, як можна життя з дитиною зробити щасливою, як не стати" матір'ю-героїнею "в нашій країні, народивши дитину».

- На ваш погляд, у якої країни в світі оптимальна система охорони здоров'я?

- Особисто мені подобається Фінляндія. Основна маса населення там не хоче лікуватися дарма і стежить за своїм здоров'ям. Величезна роль належить медсестрі. Люди не вимагають від лікаря золотий таблетки. Вони прекрасно розуміють, що головне - це спосіб життя. Там ніхто не може уявити собі, що вагітна прийшла до лікаря без чоловіка. Якщо вона прийшла одна, лікар інформує соціальну службу: вдома щось не так. Там похід до дитячого лікаря - свято, вихідний у тата і мами. Спосіб життя дітей - сенс життя дорослих. У мене була зустріч з батьками в Гельсінкі - прийшли 50% чоловіків від загального числа. На зустрічах в Україні рекорд - 15%.

У Фінляндії половина вихователів в дитячих садах - чоловіки з вищою освітою. Ніхто не може собі уявити, що дитина в групі знаходиться, коли дощ. Яка різниця, йде дощ чи ні? Прийшли, поїли і повинні гуляти на вулиці. Дітей вчать вічного, єднання з природою - адаптують до існування.

Там ніхто не прагне лікувати дитину, не боячись звинувачень у тому, що "ви не лікували і довели". У медицині є чіткий протокол. Ти можеш прийти до лікаря, почути три назви ліків, приїхати в інше місто, прийти до іншого лікаря і почути ті ж найменування. Всі лікарі лікують однаково по медичній науці.

Це насправді нескладно. Для цього просто треба вчити батьків і займатися з лікарями. Вже є серйозний тренд серед молоді, вони починають розуміти, що на державу сподіватися годі, здоров'ям треба займатися самим. Я помічаю, як на моїх зустрічах кількість тат збільшується, і зростає кількість листів від тат в моїй пошті. Я бачу, що люди нарешті починають розуміти, як можна життя з дитиною зробити щасливою, як не стати "матір'ю-героїнею" в нашій країні, народивши дитину. Але я бачу, що прості, доступні і ефективні методи комфортного батьківства здатні зрозуміти і прийняти максимум 15% населення. Решта, як і раніше вважають за краще не спати ночами, купувати купу непотрібних ліків, лікувати дітей внутрім'язовими уколами, мазати горло люголем, мазати коліна зеленкою, парити ноги, ставити гірчичники, жити за заповітами бабусь.

Змінити це можна - піти, наприклад, за чудовим шляху Австралії. Держава дає батькам гроші, але лише тоді, коли вони приймають правила гри. Дитина повинна жити в певних умовах, при такій температурі, повинен годуватися таким чином і бути щеплений. Чи не хочете жити за правилами? Тоді держава з вами "не грає". Насправді не треба нікого вмовляти. Гроші – найкраща домовленість.

 

- Чи вважаєте, така система мотивації змусить українців змінити своє ставлення до здоров'я?

 

- Це один з варіантів. Мотивацій може бути багато насправді. Якщо держава вас безкоштовно навчає і лікує, воно готове від вас щось вимагати.

Чому ми любимо Україну, але ненавидимо державу? Держава не дає нам ні лікування, ні безпеки, взагалі нічого, але весь час від нас щось вимагає. Держава - наш найбільший ворог. І ці люди, які ненавидять нас, нас же вчать патріотизму, вчать життя.

«Жодна нормальна людина в цю систему не піде. Йдуть Супрун і Квіташвілі, які абсолютно не розуміють законодавчого та правового свавілля в країні ».

- Хочеться обговорити з вами ситуацію з колишнім главою УКРІНФОРМ Насировим. Коли лікарі, захищаючи політика від правоохоронних органів, кажуть, що у нього мало не інфаркт. Потім виявляється, просто тиск підвищився. Відповідальність лікарів за вчинки існує в Україні?

- Робити лікарів "крайніми" і відповідальними в даній ситуації дуже неправильно. Ніяка реформа в жодній сфері життя неможлива до того, як в країні не почнуть панувати закон і порядок. Я ще в 2014 році сказав, що головний реформатор - міністр внутрішніх справ. Якщо в країні буде порядок, не буде улюбленців, якщо правила будуть однакові для всіх - тоді у нас є шанс. МВС, суд, прокуратура, податкова служба, митниця, всі силові структури повинні жити за законом. Якщо цього не буде - ми приречені.

Не можна реформувати медицину, якщо є керовані грошима суди. Жодна нормальна людина в цю систему не піде. Йдуть Супрун і Квіташвілі, які абсолютно не розуміють законодавчого та правового свавілля в країні, не розуміють, що в будь-який момент будь-яке рішення може бути "викуплено" і "перекуплено".

Є таке поняття як "офіцерська честь". Воно в нашій країні, на жаль, померло. Споконвічно багато трималося на цій офіцерської честі. Є таке поняття як "медична честь", вона не має відношення до клятви Гіппократа. Лікар - людина, незалежна в своїй думці, що має величезні повноваження і величезну відповідальність.

Ще одна ілюстрація до теми про наркотики: у мене диплом лікаря, є своя особиста печатка, я вважаю, що саме цьому пацієнту потрібно знеболююче, я виписую рецепт - все. Я не повинен просити 25 дозволів у дільничного міліціонера, погоджувати, в яких дозах, - це моє право, право людини, у якого є виданий державою диплом.

Держава вважає, що людина, відповідальна за життя інших людей, щодня приймає сотні рішень, що визначають вашу долю, живе в кращому випадку на $ 100 в місяць своєї зарплати (зараз підвищили до $ 150, можливо). Підліток, що надходить в медінститут і завершальний його, і всі, хто працює всередині системи - приймають правила цієї принижуючої  їх гри. Звідси потрібно і починати. Тобто ти працюєш за ось таку зарплату, але живеш, їздиш на автомобілі, платиш комунальні платежі - це значить, що тобі приносять гроші. Держава поставила лікаря в принизливі умови, лікар прийняв ці правила гри. А тепер журналісти обговорюють тему - "лікарі біля Насирова". Ви ж розумієте, що лікарі біля нього такі ж, як навколо нас, - вони так само підкоряються цим правилам гри.

Мене розчулює один факт: коли наші люди переїжджають в Німеччину, Фінляндію, США, Ізраїль, вони за кілька тижнів приймають інші правила гри і живуть розкошуючи. Їх влаштовує, що дорогу не можна переходити на червоне світло, що в машині потрібно обов'язково пристібатися, що не можна кинути папірець, не можна грубіянити. Люди стають нормальними, адекватними і законослухняними. Про що це говорить? Про те, що наші люди реалізують будь-які правила гри.

Біда нашої країни в тому, що ті, хто пише правила, демонструють кричущий нігілізм по відношенню до ним же вигаданими правилами. Вони вважають себе за межами законів. Ми бачимо, що 99% забралися на вершини влади піднялися через наклеп, злодійство, зловживання владою, неповага до інших людей, порушення Божих заповідей, показуху і так далі. І які ми даємо молоді зразки поведінки? Ось дивись: депутат може вдарити людину в прямому ефірі, брехати, на очах у всієї країни використовувати мат, а політичні сили можуть обважувати плакатами з нецензурною лайкою всю країну і ще мати за це купу виборців.

Тому я себе відчуваю чужим на цьому святі життя. Я поступово став на все дивитися як лікар: є психіатричне відділення, називається Верховна Рада, ось відділення - Адміністрація Президента, є відділення для буйних - не буду називати його. Тобто за великим рахунком, держава - велика клініка. Але помінявши лікарняну адміністрацію, поставивши нормального начмеда, застосовуючи правильні ліки, є способи довести все до розуму. Але поки я не бачу хорошого хірурга, який готовий ампутувати і викинути все непотрібне.

 

 

 

 

 

Авторизуйтесь, щоб отримати можливість залишати коментарі